Про це в рамках круглого столу «Змінюється клімат — змінюється сільське господарство: орієнтація на Цілі Сталого Розвитку ООН» розповіла заступник міністра аграрної політики з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.
За її словами, в стратегії роботи Мінагропроду це закладено в рамках пріоритетного напрямку «Зрошення», який насправді охоплює більш широке коло питань, пов'язане з формуванням нових підходів до аспектів охорони навколишнього середовища в аграрному та переробному секторах.
«Наша команда вважає за потрібне в своїй роботі орієнтуватись на 17 цілей сталого розвитку ООН і відповідним чином реагувати на нові виклики», — зазначила Ольга Трофімцева.
Зі свого боку, міжнародний консультант ФАО ООН Михайло Малков звернув увагу, що зміна клімату є загрозою для глобальної продовольчої безпеки, сталого розвитку та досягнення мети подолання бідності. Тому адаптація сільського господарства до змін клімату, пом'якшення його наслідків і скорочення викидів парникових газів є одним з пріоритетних завдань організації як на глобальному, так і національному рівнях.
«На прохання Мінагропроду ФАО надасть технічну допомогу в написанні сільськогосподарської частини Національної стратегії з адаптації до зміни клімату. В рамках вже діючих проектів ФАО сприяє впровадженню нових технологій, спрямованих на зменшення емісій і на експертному рівні бере участь в проектах з розвитку систем зрошення і дренажу», — розповів він.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Світове виробництво зернових у 2026 році очікується на рівні 2980 млн т, що на 2% менше, ніж у 2025-му, але воно залишиться другим за величиною урожаєм за всю історію спостережень.

ФАО прогнозує скорочення світового споживання пшениці у 2026/27 маркетинговому році, водночас очікує зниження виробництва зернових загалом.

Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у серпні дещо зріс, оскільки високі погодні ризики викликали занепокоєння щодо перспектив постачання.

Повітряно-ґрунтова посуха поширювалася і посилювалася в Україні у першій декаді серпня через спекотну та переважно суху погоду. Це створювало несприятливі умови для завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур.

Компанія «НІБУЛОН» у Миколаївському кластері отримала меншу, ніж планувала, урожайність ранніх культур.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

Слідкувати за оновленнями законодавства — необхідність для власника агробізнесу. Знання ставок податків, правил працевлаштування, особливостей перевірок, оформлення земельних ділянок та інших норм дозволяє скласти ефективну стратегію розвитку на 2026 рік. І, навпаки, ігнорування вимог закону та хаотичні дії підприємця шкодять бізнесу.
