Роботи стають інструментом вирішення ключових проблем — дефіциту робочої сили, зростання витрат, потреби в точності та ефективності. Однак приклад нового японського робота для збирання полуниці демонструє парадокс галузі: технічний прогрес в аграрній робототехніці вже відбувся, але масове впровадження ще попереду.
Про це повідомляє Robotics & Automation News.
У Японії команда дослідників з Осацького міського університету створила автономного робота для збирання полуниці. Він поєднує у собі 3D-камери, штучний інтелект і автономну мобільну платформу. Система самостійно орієнтується у теплицях, визначає стиглі ягоди та обережно їх збирає. Управління здійснюється дистанційно через мобільний пристрій, що дає змогу керувати процесом з будь-якої точки.
За словами розробників, робот здатен працювати безперервно, суттєво знижуючи залежність від людської праці у вирощуванні однієї з найбільш трудомістких культур Японії. Ця розробка стала символом ширшої тенденції: робототехніка покликана не лише підвищити продуктивність, а й вирішити хронічні кадрові проблеми агросектору.
Слід зазначити, що роботи для збирання полуниці вже були розроблені іншими компаніями, зокрема Agrobot, і низкою європейських стартапів. Проте їх комерційне застосування залишається обмеженим. Причина — загальна закономірність аграрної галузі: навіть найпросунутіші технології стикаються з бар’єрами ринкового прийняття, тож технічні можливості часто випереджають готовність фермерів до їх використання.
Попри підвищену увагу до агроробототехніки, більшість стартапів у цій галузі перебувають на ранній стадії комерціалізації. Історії таких компаній як FarmWise, яка була змушена продати свої активи Taylor Farms, або Robotics Plus, яку придбала Yamaha, свідчать про іншу реальність ринку. Самостійно масштабуватись стартапи не здатні. Щоб вижити, їм доводиться інтегруватися у великі агропромислові структури, які мають налагоджені канали збуту, сервісну мережу та фінансову стабільність.
Сільськогосподарські роботи мають працювати в жорстких і динамічних умовах — на відкритому повітрі, у змінному кліматі, на різних типах ґрунтів. Крім того, вони повинні забезпечувати швидку окупність для агровиробників, які часто діють у жорстких бюджетних межах. Саме це пояснює, чому навіть добре розроблені системи, зокрема для таких спеціалізованих культур як полуниця, поки що не здобули широкого розповсюдження.
Попри всі складнощі, деякі компанії змогли закріпитися на ринку.
Часто увага зосереджується на роботах-збирачах, але найбільш впливовими технологіями в точному землеробстві залишаються ті, що менш видимі. Це GPS-навіговані трактори, платформи моніторингу ґрунту, системи управління змінними нормами внесення добрив. Їхня перевага — інтеграція в наявні процеси без потреби радикально змінювати агровиробництво.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua за матеріалами Robotics & Automation News

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.
.png)
Підприємство «Мрія» на Київщині з 2007 року працює за технологією No-Till — не використовує плуги, культиватори, дискові борони, а просто сіє культури в необроблений ґрунт і збирає непогані врожаї.

Українським виробникам поточного тижня вдалося підвищити ціни на кавуни.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації у партнерстві зі швейцарською компанією Bühler. На виробництві запустили автоматизовану систему мікродозування, яка забезпечує точне внесення у борошно сухої клейковини, вітамінів та інших мікрокомпонентів.

В Україні садівники знижують відпускні ціни на яблука через стриманий попит і збільшення пропозиції осінніх сортів.

Ще десять років тому агробізнес асоціювався переважно із землею, технікою та врожайністю. Сьогодні цього вже недостатньо. Світ входить у нову епоху, де ключовим ресурсом стають не гектари, а дані. Саме вони дозволяють агровиробникам працювати швидше, точніше та ефективніше.

Китайська компанія K2 TECH (Qogori) розпочала випробування робота для збору томатів у теплицях Європи. Розробка покликана допомогти виробникам подолати дефіцит робочої сили та знизити витрати на збирання врожаю.