Висоцький назвав у Берліні три пріоритети розвитку аграрної політики України

Про це під час панельної дискусії «Розвиток сільського господарства України: можливості для торгівлі з Німеччиною», яка проходила в рамках Глобального форуму з питань продовольства і сільського господарства та Міжнародної виставки «Зелений тиждень» в Берліні, розповів заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький.

«Однозначно, в пріоритеті — завершення земельної реформи. Від цього залежатимуть усі інші напрямки розвитку українського агросектору. Немає сенсу дискутувати про врожай чи логістику без розуміння, що буде з основним активом — землею», — вважає Висоцький.
Згідно законопроекту, підготованого до другого читання, реформа передбачатиме доступ до купівлі сільськогосподарських земель України виключно українців або українських компаній, заснованих українцями. Обмеження щодо концентрації в одних руках складе 10 тис га. Можливість доступу іноземних суб«єктів до ринку землі планується визначити на референдумі.

Також передбачається підтвердження походження коштів, які спрямовуватимуться на купівлю земельних ділянок. «Ринок землі повинен бути прозорим, а суспільство — мати розуміння щодо походження капіталу», — говорить Висоцький.

«N. B.!» Європейські сигнали. Про що говорили українці на Зеленому тижні

Разом з тим, питання щодо доступу іноземців до ринку землі заступник міністра вважає досить спірним.

«Ми отримали звернення від 30 іноземних фермерів, переважно німців, які працюють в Україні по 5-15 років. Вони хочуть захисту своїх інвестицій, рівного доступу та справедливої конкуренції, — говорить Висоцький. — Вони прагнуть мати можливість вести сільське господарство в Україні, і ми зараз напрацьовуємо відповідні інструменти».

Ціль у даному випадку дуже проста — сильні інвестиції мають бути захищені і структури збережені.

Другий блок аграрної політики — це безпечність харчової продукції. «У даному випадку пріоритетом стає безпечність споживачів. Незалежно від того, йде продукція на внутрішній ринок, чи експортується, вимоги до якості мають бути однакові», — вважає заступник міністра.
Такі ж вимоги, зазначає він, Україна ставить до імпортерів. Приміром, нещодавно був прийнятий наказ №553, який регулює ввезення м«ясної продукції в Україну.

«Документ висуває вимоги до європейських колег такі, як свого часу європейці висували до українців. Це було неочікувано. Ми готові дискутувати, але виступаємо за прозорість, рівні умови і транспарентність», — додав Висоцький.

І третій блок — розвиток сільських територій. Україна торгує з Німеччиною не тільки зерновими. В ТОП-5 товарів входить той же мед. Його виробляють сотні тисяч дрібних пасічників по всій Україні. Тому розвиток виробництва меду чи то ягід та торгівлі цими продуктами — це розвиток сільських територій, потенційні робочі місця та податки, підсумував він.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua