Експорт продовольства з України у січні може сягнути 5 млн т. Тим самим країна продовжує виконувати свої зобов’язання одного з гарантів міжнародної продовольчої безпеки.
Про це у телеефірі заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, говориться у повідомленні Мінагрополітики.
«Незважаючи на всі складнощі, які створює нам росія, обмежуючи можливість інспекцій суден у Босфорі, все-таки нашим аграріям-підприємцям вдається продовжувати експорт зерна. За результатами січня ми можемо мати близько 5 млн т загального експорту, що є дуже непоганим показником в умовах війни», — зауважив Тарас Висоцький.
Водночас він підкреслив, що через складність логістики показники експорту у порівнянні з минулим маркетинговим роком зменшилися близько на 30%. Передовсім це пов’язано з недозавантаженістю потужностей чорноморських українських портів, а також через зупинку роботи інших портів.
«Важливо, що зменшення виробництва не створило дефіциту, і ми залишаємося експортно орієнтованою країною щодо сільгоспкультур, зокрема пшениці. Абсолютна більшість вирощеного продовжує експортуватися. Тому наші пропозиції до продажу і до експорту залишаються суттєвими», — розповів він.
Одну з найбільших проблем в контексті експорту українського збіжжя Тарас Висоцький вбачає в ціновій політиці, яка сформувалася через війну. Подорожчало страхування, внутрішнє перевезення через вищу ціну пального, до додаткових витрат додається час простою в Босфорі, що може становити $30-40 на тонні.
«І у підсумку фермер отримує на декілька тисяч грн менше. Тобто ми бачимо, як дохід українського аграрія «з’їдається» через збільшення логістичних вартостей на кожному ланцюгу», — наголосив Тарас Висоцький.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Сезон 2026/27 показав, що для українського зернового експорту головним обмеженням дедалі частіше стає не ціна товару, а здатність фізично, безпечно і вчасно доставити його покупцеві. Велика Одеса залишається незамінною для великих суднових партій, але працює під постійним воєнним ризиком. Дунай, який із 2022 року став страховим маршрутом, має власні фізичні та операційні обмеження. У результаті ринок одночасно стикається з дорожчим фрахтом, чергами на Сулінському каналі, нестачею передбачуваності, дорожчим оборотним капіталом і необхідністю постійно тримати резервний маршрут.

Продукція з доданою вартістю має експортуватись першочергово в умовах обмеженої пропускної спроможності інфраструктури.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) звернулася до Президента та прем'єр-міністра України з пропозицією щодо відновлення державних гарантій компенсації шкоди судновласникам задля стабілізації морського експорту.

Президент України Володимир Зеленський закликав аграріїв наростити обсяги переробки продукції, що дасть змогу швидше та вигідніше її експортувати.

Українські аграрії можуть зменшити посівні площі, якщо блокада морських портів продовжиться.

Експортні ціни на українську пшеницю перестали покривати витрати на її вирощування через високу вартість логістики.

росія намагається наростити експорт свого зерна через порти країн Балтії, й цьому слід завадити.

Українські експортери у липні через Польщу перевезли 400 тис. т агропродукції автомобільним і залізничним транспортом разом. У серпні їм вдалося вийти вже на 530 тис. т.

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.