Зміни в структурі посівів під урожай 2023 р. не вплинуть на внутрішню продовольчу безпеку України, адже історично в країні споживається 25-30% вирощеного.
Про це у телеефірі заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, говориться у повідомленні Мінагрополітики.
«Озимої пшениці вже посіяно вдвічі більше, ніж потрібно для внутрішнього споживання. До прикладу, внутрішнє споживання кукурудзи незначне — це 7–8 млн т, які можна зібрати з порівняно невеликих площ. Тому сівозміна може вплинути тільки на обсяги експорту», — запевнив він.
Висоцький водночас зауважив, що уже збільшився відсоток посівів під озимий ріпак, а навесні він зросте і щодо інших основних олійних культур — сої та соняшнику.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Популярний японський чай матча може стати дефіцитним через зміну клімату. Підвищення нічних температур і нестабільна весняна погода в Японії знижують урожайність та погіршують характерний смак чаю.

В Україні триває підтвердження статусу критично важливих підприємств. Уже майже 300 установ Сумської області отримали відповідний статус, серед них 109 підприємств аграрного сектору. Комісіями оперативно приймаються відповідні рішення. Підприємствам надаються консультації щодо умов і критеріїв бронювання, щоб вони змогли вчасно пройти процедуру та продовжили працювати.

Прогноз виробництва зернових і зернобобових культур в Україні у сезоні 2026/27 переглянуто у бік зростання — до 64,3 млн т.

У Чернігівській області ранні зернові та зернобобові зібрано більш ніж із половини запланованих площ — на понад 150 тис. га.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Атаки рф на цивільні судна та портову інфраструктуру фактично зупинили рух до портів Великої Одеси. Україна розширює експорт залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай. Однак ці маршрути зможуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності чорноморських портів. Це створює загрозу для експорту українського врожаю та стабільності світових продовольчих ринків.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Україна завдає ударів виключно по військових об'єктах росії, тоді як рф цілеспрямовано атакує українську цивільну портову інфраструктуру, зернові термінали та торговельні судна.