Відновлення аграрного сектору до показників довоєнного періоду займе не один рік.
Таку думку в телеефірі висловив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
«Все залежатиме від напрямку агросектору. Звісно, найшвидший цикл відновлення — в рослинництві, хоча розмінування — досить складна процедура. А також у птахівництві. Але якщо скласти всі фактори воєдино, то, на жаль, повноцінне відновлення нашого агросектору займе орієнтовно 2-3 роки, залежно від типу виробництва. Це якщо говорити про показники довоєнних часів», — цитує Мінагрополітики його слова.
Тарас Висоцький наголосив, у 2023 році аграрії готуються засіяти усі можливі площі, зокрема, сподіваються на розмінування територій, які вже деокупували Збройні Сили України. Жоден гектар не залишиться незасіяним.
Щодо перебоїв із електроенергією на виробництвах, то, за його словами, у багатьох випадках вони є доволі критичними.
«Ми маємо декілька стратегій: одна з них — забезпечити виробництва генераторами. Також міністерство наразі приймає заявки, зокрема, від тваринницьких ферм для включення їх до переліку критичної інфраструктури. Нам дуже важливо забезпечити електроенергією всі виробничі цикли», — наголосив перший заступник міністра.
Щодо того, як вплине на собівартість виробництва робота сільгосппідприємств на генераторах, Тарас Висоцький зазначив, що подорожчання буде незначним.
«Ми порахували, що підвищення коливатиметься на рівні близько 3-5%. Важливо, суттєвого зменшення виробництва за ці кілька місяців не відбувалося. Це є підтвердженням, що більшість аграріїв переналаштувались на роботу в скрутних умовах і продовжують працювати», — резюмував він.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Група компаній «Агрейн» завершила посівну кампанію озимого ріпаку в Чернігівській області. Наразі роботи тривають на Одещині.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

З 1 по 26 серпня було експортовано 1,423 млн тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що становить 33% від потреби на цей період.

В умовах нестабільної електромережі українські аграрії все активніше інвестують у системи захисту електрообладнання.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.