Відновлення аграрного сектору до показників довоєнного періоду займе не один рік.
Таку думку в телеефірі висловив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
«Все залежатиме від напрямку агросектору. Звісно, найшвидший цикл відновлення — в рослинництві, хоча розмінування — досить складна процедура. А також у птахівництві. Але якщо скласти всі фактори воєдино, то, на жаль, повноцінне відновлення нашого агросектору займе орієнтовно 2-3 роки, залежно від типу виробництва. Це якщо говорити про показники довоєнних часів», — цитує Мінагрополітики його слова.
Тарас Висоцький наголосив, у 2023 році аграрії готуються засіяти усі можливі площі, зокрема, сподіваються на розмінування територій, які вже деокупували Збройні Сили України. Жоден гектар не залишиться незасіяним.
Щодо перебоїв із електроенергією на виробництвах, то, за його словами, у багатьох випадках вони є доволі критичними.
«Ми маємо декілька стратегій: одна з них — забезпечити виробництва генераторами. Також міністерство наразі приймає заявки, зокрема, від тваринницьких ферм для включення їх до переліку критичної інфраструктури. Нам дуже важливо забезпечити електроенергією всі виробничі цикли», — наголосив перший заступник міністра.
Щодо того, як вплине на собівартість виробництва робота сільгосппідприємств на генераторах, Тарас Висоцький зазначив, що подорожчання буде незначним.
«Ми порахували, що підвищення коливатиметься на рівні близько 3-5%. Важливо, суттєвого зменшення виробництва за ці кілька місяців не відбувалося. Це є підтвердженням, що більшість аграріїв переналаштувались на роботу в скрутних умовах і продовжують працювати», — резюмував він.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Виробництво гречки в Україні прогнозується на рівні 83 тис. т, що демонструє певне зростання порівняно з минулим роком, коли було вироблено 71 тис. т.

В Україні наразі кукурудза зібрана приблизно на 20% площ. Базовий прогноз урожаю — 30 млн т. Але з багатьох регіонів є сигнали, що врожайність по факту збору набагато нижча, ніж планувалося.

Українські сільгоспвиробники станом на 20 жовтня 2026 року засіяли озимими культурами 5,05 млн га, або 79,9% прогнозованих площ.

Аграрії Волинської області завершили посів озимих зернових культур та озимого ріпаку під урожай 2027 року.

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції.

Компанія «НІБУЛОН» влітку 2026 року встановила наземні сонячні електростанції (СЕС) на Бессарабській, Золотоніській та Денихівській філіях.

В умовах нестабільної електромережі українські аграрії все активніше інвестують у системи захисту електрообладнання.