
Соняшник — золотий символ українського агробізнесу. Важко уявити українські поля без золотавих кошиків соняшнику. Квітка сонця стала не просто культурою, а справжнім символом аграрної могутності України на світовій арені.

Адаптація вирощування соняшнику до зміни клімату на півдні України включає перехід на вологоощадні технології. Захист рослин також змінюється від суто хімічного контролю до інтегрованого підходу, знижуючи пестицидне навантаження шляхом біологічних методів.

Фахівці управління фітосанітарної безпеки Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Івано-Франківській області під час фітосанітарних обстежень виявили заселення посівів озимого ріпаку прихованохоботниками.

У південно-східних регіонах України починає з’являтися один із перших весняних шкідників ріпаку — хрестоцвітий прихованохоботник. Його вже почали фіксувати в пастках. Зокрема, на Миколаївщині кілька фермерів протягом останніх днів виявили у чашці-пастці до трьох жуків.

Ваточник сирійській (Asclepias syriaca) походить із Північної Америки, росте повсюди і на всіх континентах світу, виявлений майже в 70 країнах світу, де забруднює посіви близько 40 сільськогосподарських культур, серед яких: кукурудза, соя, сорго, цукрові буряки, овочі, зернові культури та інші.

Галузеві асоціації картоплярів Німеччини наполягають на посиленні прикладних наукових досліджень для протидії небезпечному шкіднику, що поширює бактеріальні хвороби картоплі.

Частота світла, розташування пасток і графік роботи впливають на ефективність ловлі шкідників у захищеному ґрунті.

З огляду на наслідки клімату в Україні, суттєвих змін щодо шкідників сільгоспкультур науковці не відмічають. Але є загроза від окремих видів комах.

У Львівській області під час фітосанітарного контролю затримали партію імпортних салатних овочів через виявлення небезпечного карантинного шкідника.

В Україні станом на початок грудня обмолочено 92,6% соняшнику. Однією з основних причин, чому врожай досі частково залишився в полях, є небезпека на прифронтових територіях.

Якість озимої пшениці 2025 року майже однакова з тогорічним урожаєм, але дещо кращими стали показники натури, білка, клейковини, W (сила борошна, якість клейковини).

Восени посівам озимого ріпаку значної шкоди завдає широкий спектр шкідників. Їхня активність і чисельність напряму залежать від погодних умов осені, зокрема температури та вологості.

Появу злакових мух на ранніх посівах озимої пшениці відмічають у господарствах східних, південних і центральних регіонів.

Прохолодна погода минулого тижня стримувала розвиток і поширення шкідників на озимому ріпаку.

Технологію холодного розпилення — небулізацію — на Рахнянському елеваторі ТОВ «Рахнянський зерносклад Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» застосовують вже більше 10 років. З усього обсягу зерна, а це близько 200 тис. т, 20-30% підпадають під небулізацію. Для цього застосовують препарат Пірігрен від французької компанії Sojam.

Цей рік видався специфічним за наявності шкідників. На сої спостерігався поодиноко, не масово — паутинний кліщ, але була пошесть на лускокрилі, совка гамма, луговий метелик, акацієва вогнівка та соєва плодожерка. Та найбільше сою «діставала» капустяна міль.

Проростання бур’янів у посівах озимої пшениці, зокрема падалиці соняшнику та озимого ріпаку, суттєво послаблює культуру та знижує її шанси на успішну перезимівлю.

Після збору врожаю перед аграріями стоїть завдання якісного зберігання зерна. Провідні господарства вже не один рік використовують для цього технологію небулізації (холодного розпилення). Вона з’явилася в Україні з появою компанії Sojam, яка запропонувала лінійку інсектицидів для обробки врожаю.

У вирощуванні кукурудзи сьогодні першочергово вже не стоїть питання захисту від бур'янів, наразі ключовою проблемою є підвищена кількість шкідників.

Нове дослідження китайських учених виявило ключовий ген сприйнятливості, пов'язаний з килою хрестоцвітих — захворюванням, яке часто називають «раком» капустяних культур.