Нове дослідження китайських учених виявило ключовий ген сприйнятливості, пов'язаний з килою хрестоцвітих — захворюванням, яке часто називають «раком» капустяних культур.
Це відкриття пропонує довгострокові ресурси стійкості для боротьби з килою та нові уявлення про те, як рослини захищаються від інвазивних еукаріотичних найпростіших патогенів, пише Xinhua.
Дослідження, проведене командою з Інституту дослідження олійних культур Китайської академії сільськогосподарських наук, опубліковано в журналі Nature Genetics.
Зазначається, що хрестоцвіті культури мають значну економічну та поживну цінність, забезпечуючи овочі, олію та білок. Однак їхнє виробництво стикається з дедалі більшою загрозою з боку кили, яка швидко поширилася більш ніж у 80 країнах останніми роками, викликаючи глобальні втрати врожаю від 10% до 15% щорічно. Тільки в Китаї хвороба уражує понад 20 млн му (близько 1,3 млн га) орних земель щороку. Це захворювання викликається найпростішим Plasmodiophora brassicae, яке загрожує суто хрестоцвітим видам.
Традиційні методи селекції для контролю цього захворювання, такі як міжвидова або внутрішньовидова гібридизація, часто стикаються з проблемами, включно з тривалими циклами та швидкою втратою стійкості.
За словами головного наукового співробітника дослідницької групи Лю Ліцзяна, знадобилося майже 10 років, щоб визначити роль гена GSL5, який сприяє зараженню. Цей ген може бути легко захоплений Plasmodiophora brassicae. Це захоплення може призвести до посилення імуносупресії, відключення сигналів стійкості до хвороб та забезпечення розмноження патогену. Після ідентифікації гена дослідники провели редагування геному, щоб «вимкнути» GSL5 у хрестоцвітих рослин.
Геномно-відредаговані рослини продемонстрували широкий спектр високорівневої стійкості до патогенів Plasmodiophora brassicae без несприятливих ефектів на ріст рослин або врожайність насіння у польових випробуваннях.
«Це нововведення забезпечує довготривалу та ефективну стратегію контролю кили хрестоцвітих і підтримує селекцію високостійких сортів хрестоцвітих культур, таких як ріпак, пекінська капуста та броколі», — заявив Лю.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Україна у січні-липні 2026 року імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

Фермер із міста Чучжоу в Китаї втратив увесь урожай кунжуту після того, як скористався порадами штучного інтелекту (ШІ) щодо боротьби з бур'янами та шкідниками.

За період 27 липня – 2 серпня 2026 року фахівці Держпродспоживслужби провели 11 783 аналізи відібраних зразків під час фітосанітарних процедур, моніторингу та обстежень. Також було оформлено 3 133 фітосанітарні сертифікати для експорту зернових і олійних культур.

Погодні умови сприяли поширенню павутинного кліща на сої. Особливістю цього сезону є те, що даний шкідник поширився також на соняшник, кукурудзу і навіть цукровий буряк. У багатьох регіонах він завдає шкоди посівам.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.