10-15 млн га землі наступного року можуть опинитися «у простої», якщо Україна не досягне показника експорту зерна хоча б у 4-5 млн т на місяць.
Таку думку висловив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон в інтерв’ю «Укрінформ».
Він зазначив, що аграрії вже намолотили понад 4 млн т пшениці, ячменю й гороху. Проте наразі головне питання агровиробників не у збиранні. Ключова проблема — зі збутом.
«Аграрії на контрольованій території України цього року зберуть загалом 70-75 млн т зернових і олійних культур. Подальше звільнення захоплених українських територій додаватиме до цього валу ще мільйони тонн агросировини. Але за сьогоднішніх темпів продажу за кордон у 2 млн т на місяць експортувати торішні залишки і новий врожай доведеться ще три наступних роки», — пояснив експерт.
Через неможливість у достатній кількості експортувати сільгосппродукцію в аграріїв немає виручки. Більше того, вони змушені додатково витрачатися на «понаднормове» зберігання зерна, підкреслив Роман Сластьон.
«Без обігових коштів опиняється під загрозою посівна 2023 року та оплата оренди землі. Питання орендної плати постає особливо гострою соціальною проблемою, адже напряму стосується добробуту 7 млн пайовиків.
До того ж відсутність можливостей для експорту та великий вал знижуватимуть внутрішні ціни, коли просто не буде жодного сенсу збирати, сушити зерно, не маючи змоги його продати», — додав він.
Як наслідок: наступного року до 10-15 млн га землі не використовуватимуться сільгоспвиробниками.
«Щоб підтримати аграріїв та зберегти потенціал українського агросектору, державі потрібно продовжити кредитну програму 5-7-9% на збиральну кампанію або хоча б запровадити її на осінню посівну. Інакше сільгоспвиробники просто не посіють озимі. Оскільки це — питання світової продовольчої безпеки, то ми сподіваємося на звернення держави до міжнародних організацій чи до інших країн із тим, щоб вони надали цільові кредити аграріям. Коли ситуація більш-менш стабілізується, ми зможемо повернути ці гроші. Головне, щоб нам підставили плече зараз, аби сільгоспвиробники могли пережити цей тяжкий час», — додав Роман Сластьон.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Якщо ситуація в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.

Підвищення тарифів на залізничні перевезення сьогодні є одним із найболючіших питань для аграрного бізнесу. В умовах, коли морська логістика працює з постійними ризиками, саме залізниця стала одним із ключових маршрутів експорту. Тому будь-яке подорожчання перевезень автоматично збільшує собівартість українського зерна.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Унаслідок втрати найефективнішого логістичного маршруту для експорту агропродукції дорожчає логістика, зростає навантаження на виробників, а українське зерно втрачає частину своєї конкурентоспроможності на світових ринках.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

У липні 2026 року було експортовано 3,67 млн т агропродукції, що на 23,4% менше, ніж попереднього місяця.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

«Контінентал Фармерз Груп» вивела у поля перші сівалки для посіву озимих культур під урожай 2027 року. Насамперед висівають озимий ріпак — у новому сезоні під культуру запланували 32 тис. га.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.