10-15 млн га землі наступного року можуть опинитися «у простої», якщо Україна не досягне показника експорту зерна хоча б у 4-5 млн т на місяць.
Таку думку висловив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон в інтерв’ю «Укрінформ».
Він зазначив, що аграрії вже намолотили понад 4 млн т пшениці, ячменю й гороху. Проте наразі головне питання агровиробників не у збиранні. Ключова проблема — зі збутом.
«Аграрії на контрольованій території України цього року зберуть загалом 70-75 млн т зернових і олійних культур. Подальше звільнення захоплених українських територій додаватиме до цього валу ще мільйони тонн агросировини. Але за сьогоднішніх темпів продажу за кордон у 2 млн т на місяць експортувати торішні залишки і новий врожай доведеться ще три наступних роки», — пояснив експерт.
Через неможливість у достатній кількості експортувати сільгосппродукцію в аграріїв немає виручки. Більше того, вони змушені додатково витрачатися на «понаднормове» зберігання зерна, підкреслив Роман Сластьон.
«Без обігових коштів опиняється під загрозою посівна 2023 року та оплата оренди землі. Питання орендної плати постає особливо гострою соціальною проблемою, адже напряму стосується добробуту 7 млн пайовиків.
До того ж відсутність можливостей для експорту та великий вал знижуватимуть внутрішні ціни, коли просто не буде жодного сенсу збирати, сушити зерно, не маючи змоги його продати», — додав він.
Як наслідок: наступного року до 10-15 млн га землі не використовуватимуться сільгоспвиробниками.
«Щоб підтримати аграріїв та зберегти потенціал українського агросектору, державі потрібно продовжити кредитну програму 5-7-9% на збиральну кампанію або хоча б запровадити її на осінню посівну. Інакше сільгоспвиробники просто не посіють озимі. Оскільки це — питання світової продовольчої безпеки, то ми сподіваємося на звернення держави до міжнародних організацій чи до інших країн із тим, щоб вони надали цільові кредити аграріям. Коли ситуація більш-менш стабілізується, ми зможемо повернути ці гроші. Головне, щоб нам підставили плече зараз, аби сільгоспвиробники могли пережити цей тяжкий час», — додав Роман Сластьон.

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Республіка Малаві отримала першу у 2026 році партію української продовольчої допомоги в межах гуманітарної ініціативи Food from Ukraine.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Сільгоспвиробники України станом на 22 вересня 2026 року засіяли озимими культурами 1,70 млн га, або 26,9% прогнозованих площ.

До кінця осені не варто очікувати одномоментного подорожчання продуктового кошика. Ціни рухатимуться нерівномірно, залежно від сезону, пропозиції, собівартості виробництва та витрат на зберігання і логістику.

Роботи з посіву озимих культур у Волинській області пришвидшились після дощів, що пройшли останніми днями.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.