Урожайність зернових культур в Україні цього року може скоротитися на 34% — цього вистачить для внутрішніх потреб, однак експортні можливості зменшаться в 3-4 рази.
Таку думку висловив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон в ефірі телемарафону.
За його словами, цього року Україна суттєво змінить посівні площі. Більшість сільгоспвиробників будуть переводити частину площ з-під зернових на олійні та інші культури, котрі дають менше врожаю в тоннах з гектару, але мають більшу вартість.
Ще однією проблемою є те, що в зв’язку з несприятливими погодними умовами восени 2022 року не вдалось підготувати площі під цьогорічний посів, оскільки основна частина кукурудзи досі стоїть у полях.
«У 2023 році фермери при плануванні діяльності будуть відштовхуватися від коштів, що змогли заробити за минулий рік, намагаючись цей заробіток розподілити на площі, котрі мають. Більшість сільгоспвиробників у західних і центральних областях засіватимуть всі поля, що в них є, але доведеться суттєво економити на добривах.
Очікуємо, що аграріям вдасться закупити до 40% добрив під внесення в 2023 році, що суттєво вплине на врожай. Цього сезону врожайність зернових може скоротитися на 34%. Цього буде достатньо для нашого внутрішнього споживання, проте експортні можливості скоротяться в 3-4 рази», — зазначив Роман Сластьон.

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Група АГРОТРЕЙД експортувала майже 500 тис. т зернових та олійних культур у 2025/26 МР, це найвищий показник компанії за понад десять років.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

Частина українських аграріїв може свідомо відмовитися від збирання кукурудзи цього сезону через низькі закупівельні ціни, проблеми з експортом і надто високу вартість сушіння врожаю.

Підприємства агропромхолдингу «Астарта» завершили збирання ранніх зернових та озимого ріпаку на площі 54 тис. га.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.