Іншого шляху, ніж Євросоюз, в України немає. Вступ України до ЄС для аграріїв означатиме не тільки отримання великих субсидій на гектар землі та значних коштів, що виділяються на сільськогосподарський розвиток, але й нові обов’язки, відповідальне ведення бізнесу та трансформацію агросектору. До того ж не менш важливим буде проведення роз’яснювальних робіт як щодо переваг для України, так і виграшних позицій ЄС від прийняття України до європейської спільноти.
Вступ України до Євросоюзу є переполохом для західних фермерів. Озвучено перші дії на шляху до ЄС
13 лютого 2023, 06:12 9901
Швидкий вступ України до Євросоюзу є переполохом для західних фермерів. Про це потрібно відверто говорити. Наше завдання — провести відповідну роз’яснювальну роботу, де потрібно переконати, що вступ України до ЄС у плані сільського господарства стане позитивним не лише для нас, а й для Європи.
Таку думку висловив генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса під час вебінару «Оцінка процесу інтеграції агросектору України до ЄС», організованого асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з ГО «Український Центр Європейської Політики».
Саме в той день, коли Президент України був із візитом у Брюсселі на саміті лідерів Євросоюзу, засіданні Європейської ради, українські аграрні спільноти розпочали обговорення перших кроків до євроінтеграційних процесів, зокрема сільського господарства.
Алекс Ліссітса, генеральний директор ІМК
Він наголошує, що нас чекають великі зміни, і агровиробників зокрема.
Генеральний директор УКАБ Роман Сластьон додає, що вступ України до Євросоюзу вимагатиме повної адаптації українського законодавства до правової системи ЄС, а блок аграрних змін є однією із найважливіших складових цього процесу та передбачатиме доволі великий обсяг імплементації норм і правил Європейського Союзу.
Незважаючи на те, що минулий рік був важким для всіх, згідно даних ресурсу Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, за 2022 рік Україна досягла +12% по сільському господарству та +8% — по фітосанітарних заходах.
Однак заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич зазначає, що Угода про асоціацію не покриває всіх вимог, що будуть ставитися до України в процесі вступу, в той час як «Спільна аграрна політика» є більш актуальною щодо вимог.
«Спільна аграрна політика» представляє собою сукупність політик і дій, котрі мають країни-члени ЕС у галузі сільського господарства та тваринництва, і з 2023 року вони стають обов’язковими. Це те, до чого нам потрібно адаптуватись. Це необхідно, оскільки наразі оцінка прогресу євроінтеграції відбувається на основі Угоди про асоціацію», — пояснює Маркіян Дмитрасевич.
Процес євроінтеграції передбачає відкриття переговорного процесу, котрий розпочнеться з питань, що не будуть безпосередньо стосуватися сільського господарства. Однак за цей час потрібно буде вибудувати конкретні переговорні позиції на основі селф-скринінгу та врахування оцінок Єврокомісії стану інтеграції за кластерами, які отримані на саміті Україна-ЄС і під час зустрічі Єврокомісії з урядом України.
Єврокомісія оцінила прогрес України за 5-бальною шкалою з 2016 по перший квартал 2022 року таким чином: на одиницю — аграрну галузь та сільський розвиток, на трійку — харчову безпеку, ветеринарію та фітосанітарний контроль, на одиницю — рибальство.
Заступник міністра агрополітики зазначає, що переговорні позиції будуть формуватися відповідно до трьох груп:
- те, що ми погоджуємося імплементувати без будь-яких зауважень;
- те, що будемо імплементувати, але потрібні час та фінансові ресурси;
- те, що ми пропонуємо трохи відтермінувати.
«Щоб досягти 5 балів, ви можете уявити, який обсяг роботи і шлях потрібно пройти. До прикладу, з досвіду Польщі питанням переговорів займалось 1400 людей лише у сільському господарстві», — говорить Маркіян Дмитрасевич.
На прикладі законопроєкту №5839 про регулювання в сфері ГМО зараз видно, що деякі нововведення будуть складно сприйматися учасниками ринку та потребуватимуть довгих і детальних обговорень. Також одна з фундаментальних речей під час інтеграції агросектору — це Європейський зелений курс, тому доведеться враховувати біорізноманіття, використання агрохімікатів, резервування ландшафтів.
Маркіян Дмитрасевич, заступник міністра аграрної політики та продовольства України
Незважаючи на складний шлях, сільгоспвиробникам варто пам’ятати, що вступ до ЄС — це не тільки про гроші та вільний ринок, а й про верховенство права, сталість законодавства, що є надзвичайно важливим для адекватного розвитку держави в цілому та агросектору зокрема.
За словами виконавчої директорки ГО «Український Центр Європейської Політики» Любові Акуленко, наразі Україна має два-три роки найбільшої довіри, коли слід показати сильні позиції щодо фундаментальних реформ, тоді буде можливим просити про певні преференції чи спрощення процедури вступу.
Наталія Помянська, AgroPortal.ua
