
Відділи прикордонного інспекційного контролю Північного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у липні 2025 року проводили державний ветеринарно-санітарний контроль вантажів із добовими курчатами та індичатами.

Поголів’я перепілок на сімейній фермі «Перепілка на дубовому листі», що на Львівщині, складає близько 2 тисяч. Із такої кількості місячний вихід продукції складає: яйця — близько 20 тис. штук, м’ясо — 100 кг на два місяці (саме така тривалість одного м’ясного циклу).

До 2033 року споживання курятини в Україні зросте на майже 16% — до 32,3 кг на людину на рік, що дозволить утримувати позиції основного джерела білка, витісняючи яловичину.

Нові технології, харчові тренди та боротьба за виживання — усе, що формує нову реальність для українських виробників. Вона постійно змінюється: від логістики до очікувань споживачів. Ферми вже давно не просто виробляють м’ясо — вони тестують рішення, які визначатимуть майбутнє птахівництва.

Східне міжрегіональне головне управління Держпродспоживслужби на державному кордоні повідомило про введення обмежень на ввезення в Україну вантажів з американського штату Пенсильванія через реєстрацію випадків грипу птиці.

Сімейна ферма «Перепілка на дубовому листі» стала кроком до відродження сімейних традицій господарювання на землях Львівщини та Рівненщини.

Господарство «Двір Індички» на Полтавщині займається птахівництвом уже більше 5 років — крім індиків, тут утримують качок, курей-несучок і бройлерів.

Світ змінюється — і разом із ним змінюється тваринництво. Сьогодні вже недостатньо просто годувати тварину — потрібно керувати ефективністю кожного кілограма корму. Саме тому на ринку з’явився продукт, який не просто підтримує, а формує нові стандарти-HiPro.

Фермери з Полтавщини Володимир та Олена Шапошники завжди тримали індиків для власних потреб, але з часом вирішили подивитися на цю справу інакше і перетворили домашнє господарство на прибутковий напрям.

Українські виробники курятини у першому кварталі 2025 року демонструють зростання фінансових показників.

Птахогосподарство ТОВ «Партнер 2012» у с. Жемелинці Хмельницької області завезе на вирощування 16 тисяч голів добового молодняку курчат бройлерів.

Цієї осені вже вчетверте відбудеться Український тваринницький саміт, який став провідною вітчизняною платформою для обговорення трендів розвитку тваринництва, птахівництва, переробки тваринницької продукції та кормовиробництва.

Українське тваринництво зараз переживає непростий період — війна, руйнація господарств, нестача ресурсів, водночас зростає потреба в якісному продукті та сучасних технологіях.

Міжрегіональний союз птахівників і кормовиробників України наразі більше працює на сході країни, на прифронтових територіях, тому потребує досвіду Ізраїлю — країни, яка живе у війні багато років і знає, як вести діяльність в умовах воєнного стану.

Птахо-племінний комплекс «Поліські курчата» у Чернігові у ніч на 17 червня зазнав значних пошкоджень у результаті ракетного удару російської армії.

Поточного року виробництво м’яса птиці зросло практично на 6% порівняно з 2024 роком — це приблизно 940 тис. т, а виробництво яєць стало більшим приблизно на 8% — 4,4 млрд шт.

У промисловому птахівництві, свинарстві та скотарстві спостерігається тренд на автоматизацію виробництва, впровадження систем моніторингу, використання штучного інтелекту, покращення ефективності контролю за станом тварин. Експерти кажуть, що процеси налагоджені, й за цим — майбутнє.

Avesterra Group відкрила новий завод із переробки курятини площею майже 30 тис. м², у який інвестувала близько €60 млн.

З 1 січня 2026 року в Україні стартуватиме програма щодо переходу на вільне утримання птахів у межах євроінтеграції. Таким чином, усі птахоферми мають пересадити курей з клітки у так звану збагачену клітку або вольєрні системи.

У Великій Британії стартував пілотний проєкт, спрямований на перевірку ефективності вирощування курей порід подвійного призначення — придатних як для отримання яєць, так і для м’яса. Мета ініціативи — забезпечити фермерам більш стійку альтернативу високоспеціалізованим сучасним породам, зменшити залежність від імпортного корму та вирішити проблему вибраковування півників.