Птахівництво

Україна протягом останніх 3-4 років посідає 4-6 місце серед постачальників продукції птахівництва до Євросоюзу.

Виробник м’яса птиці під торговою маркою «Куріяр» (Львівська обл.) залучив 1 млрд грн кредитного фінансування від ПУМБ.

Норвегія оголосила про поетапну відмову від використання швидкорослих порід курей-бройлерів, відомих як «турбокурчата», до 2027 року.

Житомирська область стабільно утримує провідні позиції в Україні за основними показниками розвитку тваринництва.

Наглядова рада ПрАТ «Птахофабрика «Васильківська» (Київська обл.) ухвалила рішення про приватне розміщення акцій, згідно з якими компанія планує залучити додаткові кошти для розвитку виробництва.

Український експорт м’яса птиці у 2025 році склав 458,1 тис. т, а виручка перевищила $1,149 млрд, що свідчить про зростання цінової вартості продукції та стабільний попит на зовнішніх ринках.

Максим Чабанюк заявив про намір придбати 14,89 тис. акцій ПрАТ «Білоцерківське птахопідприємство» (Київська обл.), що становить майже 76,5% статутного капіталу.

В Україні з 1 січня 2026 року офіційно запрацювали оновлені Вимоги до благополуччя курей-несучок, які встановлюють мінімальні стандарти утримання птиці для забезпечення її здоров’я, комфорту та безпечності продукції.

Світовий ринок птахівництва у 2026 році збереже позитивну динаміку, однак виробникам доведеться працювати в умовах підвищеної ринкової нестабільності.

Птахоферму потужністю 60 тис. голів, яка діє у с. Кунин Львівської області, виставили на продаж.

Головний ветеринарний лікар Республіки Польща підтвердив два нових осередки високопатогенного пташиного грипу.

Україна за 10 місяців 2025 року імпортувала 3,5 тис. т живої свійської птиці: курей, качок, гусей, індиків, цесарок. Це на 6,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України погодило 37 нових заявок на загальну суму 217,2 млн грн у межах програми «Гранти для переробних підприємств».

У Європейському Союзі з приходом осені спостерігається зростання захворюваності на пташиний грип як у промисловому секторі, так і у дикій природі.

Виробники хочуть, аби їм допомогли законодавство та держава захистити свої господарства і харчові продукти, які потрапляють на ринок до споживача, від незареєстрованих і фальсифікованих ветеринарних препаратів.

За результатами довоєнних перевірок, в Україні приблизно 50% ветеринарних препаратів незареєстровані або фальсифіковані, цифра не змінилася досі. Добросовісні фермери, які працюють із тваринами та виробляють м’ясну продукцію, б’ють на сполох, адже їхні підопічні можуть опинитися в зоні ризику поширення захворювань. Вони просять на державному рівні вплинути на ситуацію та запровадити належний контроль на ринку препаратів, аби бути захищеними від підробок.

Три спалахи пташиного грипу виявлені в господарствах Ілавського повіту Польщі.

Бельгія стала останньою європейською країною, яка запровадила суворіші заходи для боротьби з пташиним грипом після виявлення випадків на комерційному об'єкті.

Вирощування гусей та качок наразі має ознаки нішевого виробництва.

ГК «Улар» вирощує добовий молодняк курчат-бройлерів і виробляє м’ясо птиці. На сьогодні підприємство інкубує 67 млн яєць на рік. До кінця 2025 року планує запустити наступні черги інкубатора, аби з 2026 року вийти на виробництво 120 млн яєць/рік.