Майбутнє годівлі птиці: українські реалії, світові тренди та потенціал біотехнологій

Попри сприятливі прогнози, птахівництво стикається з низкою викликів. Війна спричинила значні втрати інфраструктури, зокрема на півдні, де були зосереджені ключові птахофабрики. Знищення активів оцінюється в $10,3 млрд, що особливо відобразилося на виробництві яєць. Підприємства змушені були працювати в умовах падіння попиту, труднощів із логістикою, дефіциту ресурсів та нестабільної економічної ситуації загалом. 

У 2024 році виробники м’яса птиці отримали деяке полегшення завдяки зниженню витрат на корми — собівартість курятини зменшилася на $0,04 і склала $0,71 за кілограм. Очевидно, ціни на продукцію прогнозовано знижуються, однак, зокрема через девальвацію гривні, експортна привабливість зростає. Очікується, що в середньому галузь ростиме на 1,1 % щороку і досягне докризових показників до 2033 року. Проте для збереження та зміцнення позицій на світових ринках самого лише збільшення обсягів недостатньо. Дедалі більшого значення набувають якість і безпека продукції — фактори, що безпосередньо впливають на довіру споживачів. Одним із головних викликів у цьому контексті залишається використання антибіотиків.

Ринок диктує правила: хто не адаптується, той програє

Надмірне та неконтрольоване використання антибіотиків — одна з найгостріших проблем сучасного птахівництва. Протягом десятиліть вони широко застосовувалися не лише для лікування, а й для профілактики хвороб і стимулювання росту. Наслідки такого підходу — стійкість бактерій до лікування, залишки препаратів у продуктах і забруднення довкілля — сьогодні складно ігнорувати.

ЄС та низка інших країн активно впроваджують обмеження або повну заборону нетерапевтичного використання антибіотиків у тваринництві. Європейські фермери зменшили їхнє застосування вдвічі — зокрема, завдяки суворому контролю, ветеринарним приписам і переходу на безпечні альтернативи. В Україні така практика ще не стала нормою: профілактичне застосування антибіотиків і слабкий контроль за вмістом їх у продуктах залишаються викликами. Та попит на чисту продукцію зростає — як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. 

Безпека харчової продукції — не опція, а стратегічна необхідність. І вже сьогодні агровиробники мають готуватись до змін, шукаючи сучасні, науково обґрунтовані та ефективні альтернативи. Важливо, аби такі рішення були не лише доступними, а й створеними в Україні — з урахуванням локального досвіду, умов та ресурсів. Для українських виробників це також шанс закріпити репутацію, сформувати сучасне обличчя галузі й стати важливим гравцем на глобальному ринку.

На перетині інновацій і відповідальності. Що формує майбутнє птахівництва? 

Світове птахівництво переживає суттєві трансформації, зумовлені трьома ключовими чинниками: дедалі більшим попитом на здорову та якісну їжу, посиленням екологічної свідомості та стрімким розвитком технологій. 

Здоров’я та раціон. Курятину дедалі частіше обирають як джерело білка з низьким вмістом жиру. М’ясо поживне, доступне і добре вписується у принципи збалансованого харчування. Окрім цього, для великої кількості споживачів важлива не лише харчова цінність, а й спосіб виробництва: у Європі та Північній Америці, наприклад, зростає попит на органічну продукцію й етичні моделі утримання, зокрема вільний вигул.

Турбота про довкілля. Виробництво м’яса птиці має нижчий вуглецевий слід і потребує менше води й корму, ніж вирощування великої рогатої худоби, напиклад. І для багатьох споживачів це вагомий аргумент. У відповідь на очікування ринку ЄС формує новий стандарт — добробут тварин, прозорість і контроль походження продукції. 

Технології. У галузі активно впроваджують інновації — автоматичний моніторинг стану птиці, сучасні вакцини проти пташиного грипу, розумне планування годівлі. У фокусі — не лише ефективність, а й безпечність продукту та комфорт тварин. Новітні технологічні рішення стають важливим фактором розвитку птахівництва. 

Світові тенденції свідчать, що найближчими роками м’ясо птиці залишатиметься серед лідерів у глобальному харчовому сегменті завдяки своїм поживним властивостям, низькому впливу на довкілля та здатності відповідати очікуванням споживачів. Сектор птахівництва продовжує відігравати ключову роль у продовольчій безпеці та демонструє динамічний розвиток як усередині країн, так і на зовнішніх ринках.

Втім, конкуренція посилюється. Кожен гравець намагається знайти власні відповіді на виклики. Китай робить ставку на масштаб виробництва, Бразилія — на експортну якість, США розвивають інновації, ЄС, попри високу собівартість, просуває модель, побудовану на добробуті тварин, прозорості та контролі походження продукції. На тлі світових трендів українське птахівництво також формує свій шлях.

Від ферми до лабораторії: український рецепт здорового птахівництва

Сучасне птахівництво в Україні залишається гнучким до змін. Реагуючи на виклики, галузь впроваджує інновації — від умов утримання до покращення раціонів. У відповідь на вимоги міжнародних ринків та підвищену увагу до безпечної продукції місцеві виробники дедалі частіше переходять від антибіотиків до натуральних добавок, що є важливим для збереження конкурентоспроможності та розвитку експорту. 

Кормові стратегії дедалі частіше спираються на пробіотики, фітогенні речовини, ферменти, органічні кислоти. Особливу нішу серед них займають дріжджові продукти — природне джерело функціональних сполук, що підтримують мікробіом, зміцнюють імунітет і допомагають тварині краще засвоювати поживні речовини.

Власне, Enzym Group робить ставку на такі рішення. Це єдина українська біотехнологічна компанія у Східній Європі, що створює безпечні та ефективні дріжджові продукти для тварин і птиці з повним циклом досліджень і виробництва. Ми працюємо з перспективними штамами Saccharomyces cerevisiae та Kluyveromyces marxianus, які мають доведений пробіотичний потенціал. Відновлення балансу кишкової мікрофлори, стримування росту патогенної флори, покращення конверсії корму — все це підтверджено лабораторно та на практиці у господарствах.

Нещодавно презентували власний інноваційний пробіотик на основі дріжджів — українську розробку, яка дає можливість частково або повністю відмовитися від антибіотиків у вирощуванні бройлерів. Але наш підхід глибший. Ми розробляємо інактивовані дріжджі, гідролізати, фракції клітинної стінки та комбіновані формули з природними біоактивними речовинами — враховуючи вік птиці, виробничі задачі та цілі годівлі. Це не тимчасове рішення, а стратегія, яка дозволяє фермерам прогнозовано будувати програми вирощування, відповідати очікуванням споживача і дбати про сталий розвиток галузі.

Майбутнє за тими, хто не боїться змін: нова ера українського птахівництва

Українське птахівництво буквально балансує між викликами та можливостями. З одного боку — значний потенціал для зростання: масштабні виробники, лояльний внутрішній споживач і рекордні показники експорту відкривають виходи на нові ринки. З іншого — серйозні виклики, пов’язані з війною, економічною нестабільністю та жорсткими міжнародними вимогами до якості та безпечності продукції, які вимагають оперативних і стратегічних рішень.

Галузь швидко змінюється разом із глобальними викликами. Сьогодні вже недостатньо просто вирощувати багато. Потрібно вирощувати якісно, безпечно й відповідально. І це стосується не лише добробуту птиці, а й підходів до годівлі. Альтернатива антибіотикам, зниження використання синтетичних речовин, екологічність і сталість — усе це формує новий стандарт.

Саме тут вступають у гру біотехнології, зокрема дріжджові продукти, які вже довели свою ефективність. Україна має всі шанси не лише переймати світовий досвід, а й пропонувати свої рішення. Enzym Group — приклад того, як локальна наука та виробництво можуть створювати інноваційні інструменти для здоровішого птахівництва. Це — не далеке майбутнє, а реальність, яка вже працює на українських фермах.

В України є все для прориву: люди, які готові працювати попри будь-які обставини; науковий потенціал, що здатен генерувати унікальні рішення, і споживач, який прагне зрозумілого походження продукту, відповідального виробництва та користі для здоров’я. Ця комбінація може стати рушійною силою для створення стійкішої, адаптивної та конкурентної моделі птахівництва, яка відповідає внутрішнім очікуванням і викликам глобального ринку.