Українське тваринництво зараз переживає непростий період — війна, руйнація господарств, нестача ресурсів, водночас зростає потреба в якісному продукті та сучасних технологіях.
Про те, як змінюється галузь, які рішення стають актуальними, та як фермери модернізують старі ферми, ми поспілкувалися з Олексієм Юрченком, інженером компанії «ВАДА», яка спеціалізується на обладнанні для тваринництва і птахівництва.
Олексій Юрченко: Звісно, всі процеси, які стосуються вирощування тварин чи птиці, важливі. Але на першому місці я б виділив системи вентиляції та клімат-контролю. Якщо тут є прогалини — збитки господарства неминучі. Крім того, через нестабільне електропостачання і зміни клімату фермери дедалі частіше інвестують у новітні енергоощадні технології. І ефективне виробництво, звісно, сьогодні неможливе без автоматичних годівниць, системи контролю водопостачання тощо.
Олексій Юрченко: Знаєте, що тішить понад усе? Навіть у таких непростих умовах, а місцями критичних, тваринництво розвивається: модернізуються старі ферми, будуються нові, купується обладнання, яке допомагає справно функціонувати з викликами часу. Ми завжди охоче підтримуємо різні проєкти, пропонуємо ідеї та рішення, які роблять ферму максимально функціональною.
Олексій Юрченко: Так, у рази. Багато господарств не можуть ще осилити нове будівництво, але прагнуть оновити старі комплекси. Це стосується не лише обладнання, а й систем освітлення, теплоізоляції, водопостачання, годівлі, гноєвидалення. Спочатку ми робимо аудит, а тоді з урахуванням побажань клієнта пропонуємо економічно доцільні рішення для модернізації.
Олексій Юрченко: Раніше наша діяльність зводилася до продажу й монтажу. Але ми безупинно розвиваємося, навчаємося постійно за кордоном у наших партнерів, освоюємо найновіші досвіди і впроваджуємо їх в Україні. Ми також ремонтуємо тваринницькі приміщення та виробниче обладнання, проєктуємо нові ферми і будуємо їх. Послуг «під ключ» у різних сегментах у нас багато.
Олексій Юрченко: На сьогодні це автоматизовані системи управління кліматом, LED-освітлення, теплообмінники, рекуператори. Багато господарств встановлюють сонячні панелі й біогазові установки. Ми активно інтегруємо такі рішення у проєкти.
Олексій Юрченко: Колись ферми будувалися за принципом «чим більше — тим краще». Нині — «чим розумніше». Сьогодні акцент робиться на комфорті та благополуччі тварин і птиці, автоматизації, біобезпеці й енергоефективності. Зокрема, автоматизація дозволяє контролювати параметри утримання тварин, годівлі, мікроклімату дистанційно. Це зменшує потребу у персоналі, що особливо актуально зараз. Бо, на жаль, війна таки вплинула на кадровий ринок: багато фахівців виїхало за кордон або мобілізовані. Тому ми співпрацюємо з НУБіП, беремо студентів на стажування, готуємо молодих спеціалістів.
Олексій Юрченко: Вчитися на практиці. Не боятися помилок. Теорія — важлива, але без досвіду вона малоцінна. Аби бути затребуваним спеціалістом, слід максимально часто бувати на об’єктах, брати участь у монтажах, налаштуваннях, обслуговуванні. Навіть просте спостереження за тим, як працюють системи вентиляції чи кормопостачання у реальних умовах, дає більше, ніж десятки сторінок підручників. Також раджу стежити за новинками в аграрній інженерії — технології дуже швидко змінюються. Не варто цуратися роботи «з руками» на старті — саме там народжується справжній фахівець. І головне — бути відкритим до нових знань та не знецінювати досвід колег, навіть якщо це працівники ферми, які знають свою справу на практиці десятки років. Від кожного можна взяти щось корисне.
Олексій Юрченко: Спроба заощадити на проєктуванні, купівля обладнання без урахування реальних потреб господарства. Буває, що оновлюють лише частину систем, і нове обладнання не працює на повну силу через застарілу інфраструктуру. Я завжди наголошую, що перш ніж щось купувати, монтувати, слід проконсультуватися з фахівцями, які спеціалізуються у цій ніші. Бо потім виходить як у тій приказці — скупий платить двічі.
Олексій Юрченко: Ринок рухається вперед, і приємно відзначити, що і в нас з’являються у певних сегментах якісні товари, які ми також використовуємо у роботі. Більше того, найближчим часом «ВАДА» планує розпочати власне виробництво кліток для птиці та іншого устаткування. У нас великий практичний досвід у цій сфері. Ми не просто продаємо обладнання, аби продати. У нас кожен інженер досконально розуміється на технології вирощування різних видів тварин і птиці. І саме ці знання є запорукою правильно підібраних, точних рішень, які допоможуть господарству бути ще більш ефективним.
Олеся Скринник для AgroPortal.ua

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Кабінет Міністрів України визначив порядок ведення Державного реєстру документів, виданих відповідно до законодавства про благополуччя тварин. Реєстр має систематизувати інформацію про документи, що підтверджують відповідність встановленим вимогам.

В Україні немає сильного батьківського стада індиків. Навіть великі компанії закуповують молодняк за кордоном.

Новинкою на EuroTier 2026 стане нова виставкова зона для молочної промисловості, де будуть представлені інновації та рішення для всього ланцюжка створення вартості молочної продукції — EuroTier Milky Way.

Молочні ферми, які самі вирощують зерно на комбікорми, зазвичай, продають на експорт частину врожаю. Проте блокування морських портів змінилило звичні алгоритми дій.

Міністерство сільського господарства, лісового господарства та рибальства Японії (MAFF) минулого тижня провело онлайн-аудит української системи контролю та виробничих потужностей продукції птахівництва.

На Одещині відбувся Демонстраційний день американських меліоративних технологій, під час якого агровиробникам показали сучасні рішення для відновлення та модернізації систем зрошення.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Найбільшою проблемою в овочівництві у фермера з Миколаївщини була якість води для поливу, що негативно впливала на розвиток рослин і врожайність.