Такі температурні коливання з одного боку добрі, оскільки бджоли можуть зробити очисний обліт, але з іншого — ні, адже якщо тепла погода буде протягом тижня, то у вуликах матки можуть розпочати сіяти яйце і вирощувати розплід. Коли приходять морози, бджоли знову збираються в клуб, але не можуть покинути свій розплід, щоб перейти до запасу корму (меду). Відповідно такі сім’ї, або їх частина, можуть осипатись і пропасти.
Пасічники фіксують обліт бджіл. Різкі перепади температури можуть знищити частину комах
07 січня 2023, 07:00 9389
Останніми роками спостерігаються аномально теплі зими, коли в грудні й навіть на початку січня температура вдень піднімається до +10-16°С. За таких умов вулики прогріваються, і бджоли виходять на очисний обліт. Зимовий клуб бджіл розпадається.
Про це AgroPortal.ua розповів пасічник із понад 20-річним досвідом Андрій Баскевич. Його пасіка на Полтавщині налічує 250 бджолосімей.
Він відмітив, що ці частки розплоду не є добрим показником. Адже коли бджоли його покинуть або не зможуть обігріти, він застигне і призведе до розвитку низки хвороб. Тому обліт взимку — це добре, але якщо він триває 2-3 дні. Найкраща температура для перезимівлі бджіл — +2-5°С.
За спостереженнями пасічника, минулого року була схожа картина, але все пройшло добре, адже у нього вулики з сітчастим дном — фактично відкриті та холодні. Тож матка не розпочинає сіяти яйце в комірку. А у тих пасічників, в кого глухе дно, а тим паче в теплих областях, після такої зимівлі можуть бути проблеми.
«Раніше я завжди заносив вулики в зимівник, там коливання температури не страшні. Але останніми роками, коли такі теплі зими, заносити їх немає сенсу», — продовжує Андрій Баскевич.
Пасічник зазначає, що основний і вирішальний місяць зимівлі — лютий, адже саме в цей період вже з’являється розплід практично в усіх сім’ях. Якщо з осені пасіка погано підгодована, то в лютому доведеться робити підгодівлю пастою під назвою «Канді». Це цукрова пудра з медом. Вона замішується, як тісто, і кладеться поверх рамок. Але якщо з осені пасічник добре підгодував своїх бджіл, то перші роботи проводяться весною після облетів.
Пасічник обирає ту породу бджіл, яка йому зручна та вигідна
За словами Андрія Баскевича, він перепробував працювати з різними породами бджіл, перш ніж обрав для себе більш практичну, зручну і вигідну.
«На моїй пасіці бджоли породи карніка. Вона промислова, прогнозована і стабільна, чого не можна сказати про українську степову, яка теж є в нашому регіоні. Пасічники займаються селекцією степової, але потрібні десятки років, щоб досягти гарного результату. У моєму дворі 250 вуликів, і немає проблем, а коли було 40 вуликів степової, вони жалили людей», — розповідає Андрій Баскевич.
Бджільництво складається з дрібниць, де важливо все — порода, система вуликів. На своєму YouTube-каналі пасічник намагається подавати якнайбільше інформації, адже зараз усі в основному вчаться онлайн, а не по книгах.
Початківцям Андрій Баскевич радить починати з порід карніка, бакфаст, при цьому обов’язково потрібно враховувати, в якій області знаходиться пасіка, який її напрям та кількість сімей.
Кількість меду залежить від регіону розташування пасіки
 (1).jpg)
«Кількість меду, яку приносить одна сім’я, залежить від погодних умов, регіону і медоносної бази. Західна Україна качає менше меду, центральні та південні області — більше. Для прикладу, Полтавська область — від 40 до 60 кг, в Одеській збирають і по 100 кг. Попередні роки я кочував із пасікою, лише минулого року через війну довелось від цього відмовитись», — говорить бджоляр.
Андрій Баскевич займається не лише медом, він ще й продає бджолопакети, бджоломатки, має свій інтернет-магазин товарів для бджільництва. На його думку, пасічник має бути універсальним і займатись не тільки медом. Звісно, якщо пасіка — основний дохід у сім’ї.
Війна додала складнощів, але не зламала пасічників
2022 рік для пасічників був важким, як і для всіх. Нерозуміння, що буде далі, відчувалося лише в перший місяць війни, а потім знову повернулись до роботи, почали робити замовлення.
«Руки не опускав ніхто, всі йшли і працювали. У мене є багато знайомих бджолярів із різних куточків України, які працювали навіть під обстрілами. Більше того, навіть вкладались у новий інвентар — медогонки, воскотопки тощо. У мене є свій інтернет-магазин, тож цією інформацією я добре володію, — каже він. — Складнощами під час війни ще є те, що багато пасічників вступили до лав ЗСУ. Тепер за їхніми бджолами доглядають дружини, знайомі, всі допомагають один одному».
Ціна на мед бажає бути кращою
За словами Андрія Баскевича, ціна на мед у 2022 році була занизькою. Оскільки мед є експортним продуктом, його продають за кордон, гроші заходять в євро. Але виробнику (пасічнику) ціну не підняли, а навіть навпаки — знизили через те, що курс валют виріс. До війни бджолярам платили 65 грн/кг і зараз платять так само, а восени зовсім скинули ціну до 58-60 грн/кг, хоч Європа та США як брали його, так і беруть. Практично 90% пасічників України свій мед продають за кордон, звісно, не напряму, а через експортера. Він і формує ціну, і ніякого державного контролюючого органу немає. Домовилися, що ціна 60 грн за 1 кг, і пасічник здає, адже потрібно за щось жити. Коли здачі перестають йти, експортер ціну піднімає.
Про дотації від держави пасічники зараз навіть не думають, хоча попередні два роки була дотація за бджолосім’ї.
Регіони, що постраждали від війни, будуть відновлюватись ще не один рік, зокрема щодо екологічного стану. Крім того, зменшились посівні площі медоносних культур.
«Галузь уже скоротилась у 2022 році. Багато пасік розбомбили, чимало господарів їх залишили, поїхавши у безпечні регіони. Орки навіть на дрова вулики рубали. Тому, якщо війна закінчиться в 2023 році, відновити швидко пасіку не вийде, оскільки це потребує значних коштів», — підсумував Андрій Баскевич.
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua
