дослідження

Агрокомпанії вже «купили квиток до ЄС», адже вони експортують, знайомі з європейськими вимогами, пройшли сертифікацію, здають ESG-звіти. Змін, пов’язаних із євроінтеграцією, не потрібно боятися, але до них варто готуватися.

Представників аграрного сектору запрошують долучитися до анонімного опитування щодо процесу євроінтеграції України та його впливу на агробізнес.

Система живлення рослин — це перш за все про технологію внесення, яку потрібно індивідуально підібрати під кожне поле та вивчати, як правильно вносити і що саме вносити, аби досягти максимального ефекту.

Доходи майже 16 тис. українських компаній із виторгом понад 100 млн грн за підсумком минулого року зросли на 14,4% — до 13,6 трлн грн.

Сподіватися, що ґрунт — це стала категорія, — велика помилка. Ґрунти 10 років тому й сьогодні — це абсолютно різна сукупність показників, відповідно, й різний результат господарської діяльності. Специфіка сівозміни, виробничі схеми, технології захисту та живлення, наявність чи відсутність поливу, а також гідротермічні особливості конкретного регіону — все це комплексно чи окремо неминуче змінює характеристики ґрунтів.

В українських агрохолдингах без R&D-центрів виробництво неможливе. Агрономи замовляють послуги у науковців, аби дослідити продуктивні поля, де краще закласти виробничі посіви, які гібриди обрати, які ЗЗР застосувати, щоб досягти кращого результату.

Ключові проблеми українського бізнесу у січні 2026 року залишилися незмінними: дефіцит кадрів, небезпека роботи та перебої з енергопостачанням.

Китайська влада визначила ключові пріоритети розвитку агросектору на 2026 рік, зокрема нарощування виробничого потенціалу зерна та посилення захисту сільськогосподарських угідь.

На підконтрольній Україні території Херсонської області ветеринарні служби здійснили комплекс протиепізоотичних заходів для забезпечення стабільної епізоотичної ситуації протягом 2025 року.

Застосування технології Strip-till у поєднанні з ефективними технологічними рішеннями на агрофонах із різним ступенем підготовки ґрунту дозволяє створити сприятливі умови для формування потужної кореневої системи рослин. Це позитивно впливає на стабільність розвитку культур і загальну прибутковість виробництва.

Ще донедавна високі витрати на корми були однією з головних проблем молочного тваринництва. Фермери змушені були купувати дорогі жирові та білкові добавки, щоб підтримувати якість молока та продуктивність корів. Але досвід однієї американської ферми показав, що рішення може рости просто на полі.

Нещодавно вчені створили нову технологію, що дозволяє спостерігати «дихання» рослин у прямому ефірі за високої роздільної здатності, одночасно фіксуючи, скільки вуглецю та води обмінюється з повітрям.

Сучасні дослідження доводять, що бджоли — складні адаптивні істоти, які не лише живляться за складними схемами, а й здатні навчатися, розпізнавати візуальні патерни та навіть сприяти науковому прогресу в галузі штучного інтелекту.

У межах освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine, організатором якого є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Уряду Королівства Нідерландів, стартувало дослідження ринку крафтових виробників харчових продуктів України.

Українська Асоціація Конопляного Будівництва реалізувала проєкт утеплення приміщення на території КПІ ім. Ігоря Сікорського, використавши сучасний будівельний матеріал — коноплебетон.

Основним драйвером зростання ринку рослинних протеїнів у світі є здорове довголіття. Середня тривалість життя людей збільшилася завдяки правильному ставленню до харчування. Споживачі свідомо підбирають раціон, який дозволяє досягти певних цілей.

Форум «Диригенти змін» зібрав у Києві понад 300 амбітних бізнес-лідерів, авторитетних суспільних і державних діячів, лідерів думок, мета одна — трансформувати себе, власний бізнес та державу.

Інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України дещо зріс у 2025 році та склав 2,70 бала з 5 можливих (2,49 бала у 2024 році).

Середня урожайність (у заліковій вазі) озимої пшениці склала 6,4 т/га, озимого ріпаку — 2,8 т/га, озимого ячменю — 5,5 т/га. Показник по пшениці практично відповідає минулому сезону (6,3 т/га). Для ріпаку зафіксовано зниження: середня врожайність цьогоріч була на 17,6% нижчою, ніж у сезоні 2024 року.