Деокуповані території Київської та Чернігівської областей найбільше з північних регіонів зазнали пошкодження ґрунтів унаслідок повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного Товариством дослідників України у співпраці із Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Зазначається, що аналізувались території Київської, Чернігівської, Сумської та Житомирської областей.
«Найбільше кратерів від снарядів, мін та інших вибухонебезпечних предметів зафіксовано в Київській області — 28 156 одиниць. Їхній діаметр — від 60 см до 17,8 м. Найбільше вирв від ВНП зафіксовано в районі Гостомеля, Ірпеня, Бучі, Бородянки, Макарова та Великої Димерки. Київська область також перша за показником площі земель, які зазнали бомбтурбації, — таких понад 62 га. Загальний обʼєм земель, які зазнали перемішування внаслідок вибухів на Київщині, склав більше 20 тис. м³», — інформують у міністерстві.
У Чернігівській області кількість кратерів дещо менша — понад 18 тис., і більшість із них зосереджена біля Чернігова, який на початку повномасштабного вторгнення більше місяця був у облозі. В області найбільший обсяг земель, які зазнали перемішування через вибухи снарядів, мін та інших ВНП, — майже 30 тис. м³. Водночас площа бомбтурбованих ґрунтів склала 47,8 га.
«Це дуже важливе дослідження того, як змінилися ґрунти внаслідок вибухів. Зібрані дані дозволять нам скласти мапу забруднень, що є першим кроком до ремедіації ґрунтів. Адже фермеру не досить вирівняти вирву від кратера і почати працювати. Потрібно, щоб на цій землі щось росло. І такі дослідження якраз спрямовані на пошук проблеми, а потім і її розвʼязання», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Безкаравайний.
У Житомирській та Сумській областях дослідники зафіксували меншу кількість кратерів і ґрунтів, що зазнали перемішування, — 2630 одиниць та понад 4 тис. м³ відповідно. Варто зазначити, що науковці в Сумській області досліджували віддалені від лінії зіткнення території біля обласного центру та в напрямку Охтирки.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Фонд державного майна України (ФДМУ) 10 вересня проведе онлайн-аукціон із приватизації єдиного майнового комплексу ДП «Хлібна база №85» (м. Барвінкове, Харківська обл.).

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

Зерновий термінал «Укрелеваторпром», що належить американській агропромисловій корпорації Archer Daniels Midland (ADM), було пошкоджено внаслідок атаки російських безпілотників по порту Одеси 31 серпня.

У Великій Британії дослідники вирощують пак-чой і салат на глибині понад 1 км під землею. Експеримент проводять у науковому центрі шахти Boulby у Північному Йоркширі, щоб з'ясувати, чи можна використовувати занедбані шахти для вирощування продовольства.

Центр передового досвіду з аналізу ґрунтів (Soil Analysis Center of Excellence) планують створити в Україні.

Низька якість ґрунтів спостерігається у трьох областях України — Сумській, Волинській та Житомирській.

Онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації» створено для фермерів, консультантів, студентів і фахівців агросектору, які прагнуть працювати ефективно з урахуванням кліматичних викликів, зберігати родючість ґрунтів, упроваджувати сучасні технології та знаходити практичні рішення для розвитку господарства в умовах підвищеної невизначеності та змін.

Перший в Україні Музей живого ґрунту SOIL MUSEUM відкрили у Полтавському державному аграрному університеті.