аналіз грунту

Виклики воєнного часу ускладнюють процеси в агровиробництві на всіх етапах, знижуючи доходи та вимагаючи більших витрат. Інноваційні рішення, зокрема технології точного землеробства та R&D, потребують інвестицій, але водночас дозволяють зменшити собівартість продукції, підвищити операційну ефективність і оптимізувати процеси в бізнесі.

На Полтавщині знаходиться одне з найунікальніших господарств України, де вирощують насіннєву кукурудзу, моркву для виробництва хрустких снеків «Маркішка», картоплю Baby Lou та коріандр. А ще саме тут зосереджений один із центрів точного землеробства, адже на базі підприємства «Полтава сад» часто збираються провідні фахівці ресурсних компаній, експерти з точного землеробства та аграрії, які впроваджують інноваційні рішення на своїх полях.

Сотні гектарів української землі мають значні забруднення в результаті ведення бойових дій агресора на території нашої держави. Ще частина площі втрачена для агровиробництва через руйнування Каховської ГЕС. Експерти не приховують: процес відновлення буде повільним. Спочатку розмінування, потім — проведення повноцінного обстеження, надання рекомендацій та консультації з аграріями.

Обстріли, замінування та розбудова фортифікаційних споруд руйнує українські сільгоспугіддя та породжує нові виклики для аграрного сектору. Поки війна триває, важко оцінити пошкодження у масштабі і тим паче підрахувати завдані збитки, проте вже сьогодні є можливість досліджувати деокуповані території, щоб знаходити найкращі рішення для відновлення.

Ґрунтовий покрив України має переважно чорноземний характер — серед земель сільськогосподарського призначення частка чорноземів та близьких до них чорноземоподібних ґрунтів становить 71%. До них належать власне чорноземи — опідзолені, типові, звичайні, південні, а також близькі до них за особливостями акумуляції органічного вуглецю — лучно-чорноземні, лучні, темно-каштанові та темно-сірі опідзолені ґрунти. Частка українських чорноземів серед європейських становить 30%, світових — 9%.

Безпосередніми наслідками збройної агресії росії є неконтрольовані зміни геохімічного складу ґрунтів у зонах бойових дій. За природних умов вміст мікроелементів і важких металів у ґрунтах зазвичай збільшується вглиб за профілем, оскільки їх основним джерелом є саме ґрунтотворні породи.

Тяжкий 2022-й плавно переходить у, ймовірно, ще тяжчий 2023 рік. Всю складність нинішньої ситуації відчули і аграрії. Для сільгосппідприємств 2022-й став роком тотальної економії ресурсів: з одного боку висока ціна на них, а з іншого — їх дефіцит. І якщо без техніки, пального, насіннєвого матеріалу обійтися неможливо, то без добрив — щось та й виросте... Та чи буде такий врожай прибутковим? Рахуємо.

Відбір і аналіз на спектр забруднюючих речовин є досить затратним. А додаткові витрати для аграрія — це зайве. Тому дослідження ґрунтів, що зазнали впливу воєнних дій, — питання державного значення, яке є досить масштабним.

Кризова ситуація змусила багатьох аграріїв відійти від технології, зменшити використання добрив або відмовитися від них повністю, що матиме наслідки впливу на урожайність.

Ще рік тому для більшості аграріїв проведення аналізу ґрунту лежало в основі ефективного виробництва. Нині ситуація змінилася: у сільгоспвиробників кожна гривня на рахунку, і їх більше цікавить, як отримати заплановані 7-8 тонн з мінімальними витратами, а не збільшення врожайності. Тому навіть найнеобхідніші послуги поставлені на паузу.

Війна наносить ґрунтам України шкоду, яка матиме довготривалий характер. Велика територія земель буде непридатною для використання в сільському господарстві через величезну кількість вирв, тонн металобрухту і канцерогенного сміття, забруднення важкими металами та хімічними речовинами. Але є рішення, які можуть якщо не врятувати ситуацію, то принаймні зменшити удар.

У відділенні землеробства, меліорації та механізації вченими ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» сформовано карту впливу воєнних дій на ґрунтовий покрив України.

З 2014 року в Україні від воєнних дій постраждало близько 150-180 тис. км², що становить 25-30% усієї території. І окрім населених пунктів, пошкоджено також землі сільгосппризначення, площа яких за приблизними підрахунками становить 25 тис. км².

Близько 170-180 тис. км² України охоплено воєнними дії. З них, за приблизними оцінками, 25-50 тис. км² складають сільськогосподарські площі.

Ґрунти на тих територіях, де велись або ведуться бойові дії, знаходяться в незадовільному стані.

Тисячі гектарів українських земель зазнанали бомбардувань під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. А ще сотні тисяч гектарів окупанти спалили разом з урожаєм. Це ті пошкодження, які видно візуально, але є ще й хімічний аспект, адже кожен вибух снаряду на полі утворює вибухову хвилю і хімічне забруднення ґрунту. Для природного відновлення земельних ресурсів від окремих забруднень необхідно сотні років.

Незабаром початок весняних робіт, і кожен аграрій вже планує бюджет на вирощування культур в новому агросезоні. Й якщо вартість певних ресурсів коливається в межах допустимого, то частка витрат на основні добрива за останній рік суттєво зросла.