Ґрунтовий покрив України має переважно чорноземний характер — серед земель сільськогосподарського призначення частка чорноземів та близьких до них чорноземоподібних ґрунтів становить 71%. До них належать власне чорноземи — опідзолені, типові, звичайні, південні, а також близькі до них за особливостями акумуляції органічного вуглецю — лучно-чорноземні, лучні, темно-каштанові та темно-сірі опідзолені ґрунти. Частка українських чорноземів серед європейських становить 30%, світових — 9%.
Після початку збройної агресії рф у зонах бойових дій опинилося понад 15 млн га ґрунтів. Постраждав практично весь зональний спектр ґрунтів України — від дерново-підзолистих і дернових опідзолених у північній частині країни до темно-каштанових і каштанових солонцюватих — у південній. За площею ґрунти, що постраждали від війни, розподіляються таким чином: чорноземи звичайні (5,0 млн га), чорноземи південні (2,1 млн га), чорноземи типові та опідзолені (1,9 млн га), лучні та лучно-чорноземні ґрунти (0,9 млн га), темно-каштанові ґрунти (0,9 млн га) та інші.
Сама лише площа ґрунтів, які зазнали впливу бойових дій, не відображає повною мірою масштаб та види воєнної деградації. Ці параметри більш точно можна буде встановити після завершення бойових дій, розмінування та проведення ґрунтового обстеження.
На сьогодні зрозуміло, що найбільших руйнувань зазнали чорноземи у місцях найбільш запеклих боїв, особливо позиційного характеру та із застосуванням сумнозвісного «вогневого валу». Місцями площа ураження ґрунтового покриву вирвами від артилерійських та авіаційних ударів перевищує 35-40%, досягаючи подекуди майже стовідсоткових значень. Крім воєнного чинника, на уразливість чорноземів впливають також їхні генетичні особливості.
Чорноземи звичайні у межах Луганської та Донецької областей переважно важкого гранулометричного складу — важкосуглинкового і легкоглинистого з умістом гранулометричної фракції розміром <0,01 мм (фізичної глини) 46-65%, а чорноземи в районі Мар'їнки взагалі унікальні для України за цим показником — до 70-75%. У поєднанні з меншою глибиною промочуваності атмосферними опадами, через високий ступінь континентальності клімату це зумовлює відносно короткий профіль чорноземів звичайних — від 55 до 80-90 см, а значить — більшу шкодочинність від механічної деградації (вирви від снарядів та авіабомб, руйнації під час створення фортифікаційних споруд).
Чорноземи України сформувалися на лесових породах, які самі по собі є цінними в агрономічному аспекті. Механічне перемішування генетичних горизонтів ґрунту між собою та з материнською породою знижує родючість ґрунтів, проте не критично.
Однак у деяких районах, зокрема поблизу Бахмуту, досить поширені чорноземи звичайні на нелесових породах, зокрема на червоно-бурій глині — менш цінній в агрономічному розумінні материнській породі.
Посушливість клімату, притаманна регіонам з чорноземами звичайними і південними та темно-каштановими ґрунтами, зумовлює більшу тривалість періоду для відновлення продуктивної здатності деградованих ґрунтів, що викликає необхідність проведення рекультиваційних робіт.
В.Б. Соловей, к.с.-г.н, с.н.с., зав. відділу ґрунтових ресурсів
В.В. Лебедь, к.б.н., с.н.с., голова РМВ
Ю.В. Залавський, к.б.н., с.н.с.
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.