З 2014 року в Україні від воєнних дій постраждало близько 150-180 тис. км2, що становить 25-30% усієї території. І окрім населених пунктів, пошкоджено також землі сільгосппризначення, площа яких за приблизними підрахунками становить 25 тис. км2.
Такі дані навів інженер-консультант з питань очищення площ від вибухонебезпечних предметів д-р Кай Вінкельманн під час онлайн-заходу «Гуманітарне розмінування та очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних предметів. Приклади з Німеччини, перспективи для України».
За його оцінкою, очищення територій від вибухонебезпечних предметів можна поділити на декілька напрямів: очищення території бойових дій від боєприпасів, очищення від касетних боєприпасів (заборонені міжнародними конвенціями), розмінування від протипіхотних мін (заборонені міжнародними конвенціями) та від протитанкових мін. Саме останні є суттєвою проблемою для сільського господарства.
«російська сторона за день випускає 50-60 тис. артилерійських снарядів. Якщо це помножити на тривалість війни, масштаби забруднення надзвичайно великі. До того ж російські війська проводять неточні масові обстріли, що призводить до хаотичного забруднення як населених пунктів, так і сільськогосподарських територій», — зазначає Кай Вінкельманн.
Німецький експерт стверджує, що за дуже приблизними підрахунками можна узагальнити, що з 180 тис. км2 території 25 тис. км2 — землі сільгосппризначення, забруднені боєприпасами.
Площа очищення сільськогосподарських земель від боєприпасів на день — 2500 м2.
Для очищення необхідно 10 млн людино-днів.
Витрати на людино-день, включаючи техніку, — 200 євро.
Тобто загальні витрати на очищення сільгоспплощ від боєприпасів можуть становити 2 млрд євро.
Генерал-майор служби цивільного захисту, директор Департаменту реагування на надзвичайні ситуації ДСНС Володимир Демчук зазначає, що робота служби збільшилась у десятки разів: «Якщо раніше ми знешкоджували до 50 тис. вибухонебезпечних предметів часів минулих війн, то з 24 лютого піротехніками ДСНС вже було знищено близько 190 тис. вибухонебезпечних предметів на території України».
Серед найбільших загроз представник ДСНС називає касетні боєприпаси та закладені росіянами міни.
Серед можливих проміжних рішень пропонується:
Генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація» Павло Коваль наголосив на питанні екологічного стану пошкоджених земель, відкритих водойм та ґрунтових вод унаслідок бойових дій. Він зазначив, що Херсонщина та Миколаївщина — області, де вирощується багато овочів, і наразі немає відповіді, коли можна буде відновити там діяльність, і «яка економічна активність буде в цих регіонах».
«Я погоджуюсь із запропонованою Каєм Вінкельманном ідеєю щодо створення кадастру забруднених земель, поділеного на різні критерії. Оскільки потрібно розуміти, що існує пріоритетність розмінування, і сільгоспземлі — одні з останніх у цьому списку», — говорить Павло Коваль.
Ще одну проблему виокремив завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП, голова Товариства лісівників України Юрій Марчук. Це — заміновані ліси.
До того ж він говорить, що знищено багато полезахисних смуг, розташованих між полями та дорогами, де знаходилась військова техніка. Тому важливе питання їх розмінування і відновлення.
США фінансують 100 команд з очищення територій від вибухонебезпечних предметів протягом одного року (обсяг фінансування $89 млн).
Італія фінансує гуманітарне розмінування обсягом 2 млн євро.
Велика Британія надає кошти для розмінування портових зон Чорного моря.
Хорватія пропонує допомогу з очищення територій від вибухонебезпечних предметів.
Німеччина, Фінляндія, Нідерланди, Норвегія, Велика Британія, США і ЄС фінансують роботу HALO Trust з гуманітарного розмінування.
Франція готова допомагати в очищенні територій Чернігівської області.
Німеччина та Нідерланди допомагають у підготовці українських військових для очищення територій від вибухонебезпечних предметів.
Ісландія, Данія та Норвегія проводять навчання українських військових для очищення територій від вибухонебезпечних предметів.
Наталія Помянська, AgroPortal.ua