Відбір і аналіз на спектр забруднюючих речовин є досить затратним. А додаткові витрати для аграрія — це зайве. Тому дослідження ґрунтів, що зазнали впливу воєнних дій, — питання державного значення, яке є досить масштабним.
Про це AgroPortal.ua повідомив СЕО компанії AgriLab, офіційний представник Міжнародної організації з точного землеробства (ISPA) в Україні Ярослав Бойко.
«Збитки, завдані нашому земельному банку, потрібно відповідним чином оцінити з метою отримання репарацій після перемоги України», — вважає експерт.
Наразі співробітники AgriLab проводять просвітницьку роботу і вже написали для інтернет-ресурсів кілька статей-рекомендацій, в яких йдеться про наслідки воєнних дій, і що можна вже робити для зниження або знешкодження того негативу. За основу беруть іноземний досвід і дослідження українських науковців у зоні АТО та територіях, де вже отримано «свіжі» цифри (наприклад, у Харківській та Сумській областях).
Крім того, AgriLab працює над створенням проєкту Web-порталу — інструменту візуалізації та фіксації негативного впливу повномасштабного вторгнення росії на ґрунтові ресурси України сільськогосподарського напряму використання. Це дозволить зафіксувати, відцифрувати і встановити рівень шкоди, нанесеної ґрунтам, та оцінити її вплив на урожайність сільськогосподарських культур, якість продукції рослинництва і відповідно економіку.
«Шукаємо себе в цій історії, адже хочемо бути корисними нашій державі та народу. Розуміємо, що виклики серйозні, оскільки забруднення ґрунтів — це потенційно забруднення води і продукції, вирощеної на ділянках, що зазнали впливу воєнних дій. Сподіваюся, що наші інструменти та досвід можуть стати корисними вже найближчим часом», — резюмує Ярослав Бойко.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

26 листопада 2026 року відбудеться VII Міжнародна конференція з відновлення родючості ґрунтів під фокусом «Стійкість ґрунту: сучасний моніторинг, чесний бенчмаркінг та розумне живлення».

Попри поширену думку, органічна речовина — це не лише гумус. Вона також включає свіжі рослинні рештки, продукти їх розкладання, органічні сполуки різного ступеня трансформації та мікробну біомасу.

Щоб подолати проблеми ущільнення, ерозії грунту та відродити родючість, одного-двох сезонів буде замало. Потрібно декілька років практичного впровадження певних заходів, спрямованих на вирішення конкретних проблем.

Плануючи дослідження ґрунтів, аграрії найчастіше перевіряють вміст у них азоту, фосфору, калію, органічної речовини або показник рН. Проте є ще один фундаментальний показник, який визначає, як працюватиме вся система живлення. Це — гранулометричний склад ґрунту.

Провідні експерти галузі зберуться на конференції «Прибуткове поле», щоб розібрати головний виклик сезону: як зберегти рентабельність за кліматичних гойдалок.

У Києві 19 лютого відбудеться конференція «Прибуткове поле», присвячена розумному живленню, регенеративному та точному землеробству. Захід об’єднає агровиробників, агрономів, керівників господарств і партнерів ринку навколо практичних рішень, що базуються на реальних даних з українських полів.

На базі підприємства «Полтава-Сад» у Полтавській області відбувся демополігон проєкту «Прибуткове поле» від Agrilab та BEDNAR.

На демонстраційній локації проєкту «Прибуткове поле» (Київська область, Велика Олександрівка) триває посівна кампанія. У межах проєкту AgriLab разом із партнерами закладають низку агрорішень, щоб дослідити та наочно продемонструвати ефективність технологій, здатних забезпечити стабільний прибуток агровиробнику — з урахуванням викликів кризи та особливостей регіону.

Як точне та ефективне землеробство допомагає підвищити прибутковість господарства? Як монетизувати дані аналізу ґрунту та перетворити отриману інформацію на прибуток? З якими основними проблемами втрат урожаю зіткнуться аграрії в сучасних реаліях? Рішення є — точне землеробство стає ще більш доступним!

Згідно з даними державної статистики, в Україні налічується понад 10 млн га ґрунтів, які потребують вапнування. Хімічна меліорація на таких ґрунтах є ключовим чинником підвищення врожайності сільськогосподарських культур та ефективності технологій у цілому. Однак на таких ґрунтах, особливо в зонах Полісся та Лісостепу, спостерігається висока строкатість рівня кислотності.