Кризова ситуація змусила багатьох аграріїв відійти від технології, зменшити використання добрив або відмовитися від них повністю, що матиме наслідки впливу на урожайність.
Про це AgroPortal.ua повідомив СЕО компанії AgriLab, офіційний представник Міжнародної організації з точного землеробства (ISPA) в Україні Ярослав Бойко.
«Відмова від аналізу ґрунту насамперед зумовлена тим, що значна частка аграріїв мінімізує норми внесення добрив або ж вирощуватиме без них. Тобто сам факт наявності протоколу аналізу ґрунту не впливає на врожайність культур. Проте цей документ є основою для розробки рекомендацій щодо системи удобрення. А от це може вплинути на врожайність», — пояснює Ярослав Бойко.
За його словами, зараз ситуація з наданням послуг аналізу ґрунту дуже далека від того, що було два роки тому. Експерт припускає, що до довоєнних показників ринок аналізу ґрунту і аналогічних сервісів за оптимістичних прогнозів повернеться у 2027-2028 роках.
«Як тільки наслідки почнуть боляче бити по врожайності та економіці, у сільгоспвиробників виникнуть запитання — чому і що з цим робити? Тут буде корисним аналіз ґрунту і розроблення рекомендацій щодо плану дій», — говорить Ярослав Бойко.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Щоб подолати проблеми ущільнення, ерозії грунту та відродити родючість, одного-двох сезонів буде замало. Потрібно декілька років практичного впровадження певних заходів, спрямованих на вирішення конкретних проблем.

Плануючи дослідження ґрунтів, аграрії найчастіше перевіряють вміст у них азоту, фосфору, калію, органічної речовини або показник рН. Проте є ще один фундаментальний показник, який визначає, як працюватиме вся система живлення. Це — гранулометричний склад ґрунту.

Для озимого ріпаку особливо важливим є забезпечення бором восени — саме в цей період культура активно формує кореневу систему та конус наростання. Навіть помірний дефіцит бору в цей період може призвести до появи так званої дуплистості кореневої шийки та кореня.

Подання заявок на отримання бюджетної субсидії для сільгоспвиробників, які придбали комплексні мінеральні добрива вітчизняного виробництва, розпочинається сьогодні, 1 жовтня 2026 року.

Ранні етапи органогенезу — час, коли закладається основа врожаю озимих культур. Саме тому «вихідні параметри» агровиробництва мають бути винятково якісними.

Багатовекторність стала для ТОВ «Агроплант» на Черкащині основою стабільності та дала змогу мінімізувати ризики. Стратегія, спрямована на отримання продукції із доданою вартістю з вирощеної сировини, паралельно з рослинництвом передбачала розвиток тваринництва та переробки. За 20 років підприємству вдалося побудувати власну аграрну екосистему, яка гармонійно функціонує і дає гарний результат.

Провідні експерти галузі зберуться на конференції «Прибуткове поле», щоб розібрати головний виклик сезону: як зберегти рентабельність за кліматичних гойдалок.

У Києві 19 лютого відбудеться конференція «Прибуткове поле», присвячена розумному живленню, регенеративному та точному землеробству. Захід об’єднає агровиробників, агрономів, керівників господарств і партнерів ринку навколо практичних рішень, що базуються на реальних даних з українських полів.

На демонстраційній локації проєкту «Прибуткове поле» (Київська область, Велика Олександрівка) триває посівна кампанія. У межах проєкту AgriLab разом із партнерами закладають низку агрорішень, щоб дослідити та наочно продемонструвати ефективність технологій, здатних забезпечити стабільний прибуток агровиробнику — з урахуванням викликів кризи та особливостей регіону.

Як точне та ефективне землеробство допомагає підвищити прибутковість господарства? Як монетизувати дані аналізу ґрунту та перетворити отриману інформацію на прибуток? З якими основними проблемами втрат урожаю зіткнуться аграрії в сучасних реаліях? Рішення є — точне землеробство стає ще більш доступним!