Публікації

Наразі в Україні через систематичні ракетні обстріли рф існують високі ризики порушення енергопостачання. І хоч для підприємств критичної інфраструктури діє потенційна програма від донорів на постачання генераторів, гостро стоїть питання в кількості потрібного для роботи палива. Виробники підрахували, що електроенергія, отримана за використання генератора, коштує в 2,4 раза більше, ніж електрика з мереж.

Після початку війни дуже багато підприємств в Україні або закрилися, або різко скоротили виробництво, перенесли його в західні області країни, а то й зовсім за кордон.

Кожен гектар землі фермери намагаються ефективно обробити, щоб отримати прибуток. Та для досягнення високих показників потрібно також використовувати сучасні агротехнології та інноваційну техніку для обробітку ґрунту, збирання та переробки врожаю. Винахідник із Полтавщини 6 років тому змайстрував саморобний гарбузовий комбайн, а сьогодні вже має власне підприємство з виробництва сільгосптехніки.

Після початку війни в Україні суттєво зросла частка тих, кому недостатньо коштів, щоб покрити свої витрати. Все більше українців харчується скромно і намагається купити продукти дешевше.

Непрямі втрати, викликані зниженням виробництва, блокадою морських портів та підвищенням вартості виробництва, станом на червень 2022 року оцінюються в $23,4 млрд. Щодо прямих втрат, то вони становлять $4,3 млрд, що дорівнює 15% загального капіталу агросектору України.

2022 рік став урожайним на картоплю по всій Україні. За достатньої вологи і якість хороша. Єдине, на що нарікають сільгоспвиробники, так це на процес збирання — цього сезону він затягнувся через тривалі дощі.

Міжнародна асоціація DLG від моменту свого започаткування ще у 1885 році ставить за мету технічний прогрес і впровадження нових знань у сільському господарстві. В тваринницькій галузі провідну роль традиційно відіграє спеціалізована виставка EuroTier, яка відбудеться 15-18 листопада в м. Ганновер, Німеччина.

Найбільші українські виробники заморожених овочів, фруктів та ягід через постійні відключення електроенергії, щоб зберегти орієнтовану на експорт продукцію, закуповують генератори або ж вивозять її на зберігання до країн ЄС.

Виходячи з експортних обсягів зерна в 50 млн т, які потрібно вивезти з України, доведеться до кінця сезону експортувати 6 млн т щомісяця. Для українських фермерів лише транспортні витрати обійдуться в $5 млрд. І це не враховуючи витрат на вирощування.

Аграрії під осінню посівну кампанію закупили лише 25% добрив групи NPK від потреби. Навесні можна очікувати, що використання азотних добрив скоротиться до 35% від рівня закупівлі 2021 року, тобто просідання становитиме близько 70%. Потреба в добривах нікуди не зникла, а такий спад пояснюється просто — фермери не можуть купувати за такими цінами.

Від початку війни хлібопекарська галузь отримала нові виклики та низку факторів, які вплинули на цей бізнес. Спочатку пекарі переживали за вартість сировини, але закриті порти та обмежений експорт дозволили їм купувати пшеницю для переробки за прийнятною ціною. Наразі головною проблемою для виробників хлібобулочних виробів є відключення електроенергії, а також значне подорожчання логістики.

Весь світ з 29 жовтня чекає на розвиток подій навколо «зернової угоди». Мотивами росії для призупинення участі у зерновому коридорі називають воєнні та бізнесові.

Приватне господарство «Збінський», що на Житомирщині, продовжує працювати на благо кожного, доставляючи продукти туди, куди це можливо. З початку війни більшість продукції пішла на підтримку біженців, потреби ЗСУ та волонтерство, ще частина потрапила до клієнтів. Та найголовніше досягнення інше — вдалося зберегти господарство, а завдяки надійним партнерам отримати молодих індичат. Тож традиційно свіжа індичка доступна у продажу з серпня по березень.

росія заявила про призупинення участі у «зерновій угоді». Ще раніше прогнозували такий розвиток подій, оскільки експерти попереджали, що «зернова угода» стане центральною темою саміту G20, і такий «зерновий шантаж» є способом путіна мати вплив на саміті.

Якщо «зернова угода» не працюватиме, Україна знайде альтернативні шляхи експорту, але без зернового коридору не зможе поставити на світові ринки велику кількість агропродовольства. В такому разі фермери скорочуватимуть посівні площі до оптимальних розмірів, які дозволять їм реалізувати продукцію і не мати великих залишків та збитків.

Цього року майже по всій території України весь вересень йшли дощі. Подекуди за середньорічних норм опадів в 50 мм випало 150-200 мм вологи. Через такі погодні умови аграрії не змогли вчасно зібрати соняшник і запізнюються з посівом озимої пшениці.

На молочній фермі «Пані Юпітер» до війни було 700 голів ВРХ голштинської породи, з них 350 корів. Дійних було 293, решта — сухостійні. Надой становив близько 7 т на добу. Реалізовували молоко екстра ґатунку на Харківську дитячу молочну кухню та завод «Данон».

Збільшувати використання технологій точного землеробства вирішили в компанії ІМК, підписавши зі швейцарською компанією OneSoil угоду про дослідження та розробки в галузі польової аналітики та цифрового сільського господарства. Протягом наступних 5 років компанії продовжуватимуть разом вдосконалювати застосування на полях ІМК технології диференційного внесення ТМЦ.

З початку війни сільгоспвиробники опинилися на межі виживання та вже другу посівну проводять в економ-режимі, а на весняно-польові роботи ресурсів узагалі немає. Тож сьогодні як перед великими агрокомпаніями, так і фермерами гостро постало питання розумної економії за відсутності зайвих фінансових ресурсів.