З початку війни сільгоспвиробники опинилися на межі виживання та вже другу посівну проводять в економ-режимі, а на весняно-польові роботи ресурсів узагалі немає. Тож сьогодні як перед великими агрокомпаніями, так і фермерами гостро постало питання розумної економії за відсутності зайвих фінансових ресурсів.
Як розповідають учасники аграрного ринку, ситуація в сільському господарстві близька до катастрофи. І якщо осінню посівну буде проведено, то до весняної сільгоспвиробники не готові через відсутність ліквідності. Тим часом ресурсні компанії, які постачають ЗЗР, насіння та добрива, не йдуть на кредитування товаром до збиральної кампанії, як це було раніше. Тому всі аграрії починають заощаджувати на технологіях, що призведе до зниження врожайності наступного року. Тож виробники прогнозують, що наступний рік для них буде набагато гірший за цей.
Зменшити витрати, щоб знизити собівартість до мінімуму
В компанії «Росток-Холдинг» ще з початку посівної скоротили все, що має додаткові витрати.
«Ми розуміли, що рік буде дуже складним, тому в першу чергу економили на технології: зменшили кількість добрив на гектар, на технологічних операціях (намагалися не робити зайвого), на насінні та ЗЗР. Ми економили на чому могли, але з раціональним підходом, насамперед із погляду науки. Найбільше нам вдалося зменшити кількість добрив на гектар — близько 40% (фосфор, калій та NPK), тому що в нас був запас у ґрунті, адже до цього вносили понаднормово», — розповідає генеральний директор «Росток-Холдинг» Дмитро Купавцев.
Він додає, що після проведення аналізу ґрунту та отримання рекомендацій від лабораторії в довоєнний період вносили на 10% більше добрив, таким чином створювався запас. Тож тепер є змога кілька років їх не вносити.
Сівозміну відкоригували на 70%
Сівозміну в агрохолдингу змінюють щороку: восени планують, а весною залежно від кон’юнктури ринку, погодних умов, собівартості коригують плани. Але цього року в компанії сівозміна зазнала досить кардинальних змін — приблизно на 70%.
Так, до війни планувалося на 2200 га посіяти ярий ячмінь, а посіяли на 670 га, тобто зменшили до мінімуму. Що стосується кукурудзи, план посіву був 6500 га, а по факту — 1600 га. Основними причинами були пізні строки посіву, і зрозуміло, що на цьому етапі не отримали планової урожайності.
Недотримання технологій призвело до зниження врожайності вдвічі
Через несприятливі погодні умови та фактори, які є наслідками повномасштабного вторгнення, найбільше втрачають фермери, адже через економію середня урожайність цього року значно зменшилась.
«Якщо 2021 року ми збирали в середньому по 4 т/га зернових, то 2022 року це було приблизно 2,5 т/га. Соняшник у 2021-му доходив до 3 т/га, а цьогоріч — 1-1,5 т/га», — розповідає фермер Руслан Нерода.
Він обробляє 1200 га і зазначає, що під час посіву та збору врожаю доводиться на всьому економити.
«Економимо на всьому. Використовуємо різні ресурсоощадні технології. Сіємо без обробки ґрунту. Десь лишаємо навіть падалицю. Тобто ті втрати, що комбайн зробив. Воно проросло, і ми його лишили. Адже воно вже дасть якийсь урожай без вкладень», — зазначає Руслан Нерода.
Попри війну аграріям варто дотримуватися ротації польових культур
В компанії Corteva Agriscience переконані, що складні економічні обставини вимагають від фермерів ретельного дотримання технологій, і навіть попри війну аграріям варто дотримуватися ротації польових культур та рекомендацій щодо гібридів.
«Фінансові умови багатьох фермерів під кінець сезону залишають бажати кращого. Попри те, що експорт зерна потроху відбувається, сільгоспвиробники, особливо ті, що працюють по лівий берег від Дніпра, отримують набагато менший прибуток, ніж могли б очікувати. Після втрати через російську агресію доступу до портів Херсону, Миколаєва, Маріуполя та можливості перевозити так активно, як раніше, по Дніпру, логістика для них стала вдвічі дорожчою. Ускладнився й доступ до кредитів, подорожчали добрива», — розповідає керівник з розвитку агрономії та технологій Corteva Agriscience Сергій Резніченко.
За його словами, з цих причин цьогоріч кількість озимини буде меншою, ніж зазвичай: багато хто з фермерів, очікуючи зміни ситуації, залишить землю під паром, хтось буде сіяти ярі культури. Єдина озима культура, площі якої залишилися на рівні минулого року, — це ріпак. Хоч він і складний з агрономічного погляду, ціни на нього зберігаються на високому рівні.
Що ж стосується ярих культур, то експерт прогнозує, що в 2023 році структура посівів буде аналогічна традиційній — кукурудза, соняшник, пшениця. Можливо, трохи збільшиться кількість посівів сої.