Після початку війни в Україні суттєво зросла частка тих, кому недостатньо коштів, щоб покрити свої витрати. Все більше українців харчується скромно і намагається купити продукти дешевше.
Про це розповіла директор споживчої панелі Consumersan, GFK Ukraine Марина Забарило під час бізнес-конференції «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС».
«Одним із трендів, який впливає на поведінку споживача, стало бюджетування. Покупець стає більш раціональним, ретельно планує свої витрати. Щоб змусити його витратити гроші, потрібно більше зусиль, ніж це було раніше. Тренд бюджетування та раціоналізації всіх витрат зараз виступає на перше місце. Це означає ретельне планування покупок і пошук товарів у промо», — зазначає Марина Забарило.
Експерт зауважує, що в перші тижні війни був сплеск покупок продуктів харчування, оскільки українці робили запаси, але реальне споживання падає, і це пов’язано не лише з міграцією населення.
Ринки товарів повсякденного вжитку за перше півріччя 2022 року зросли на 9% в грошах. Це виключно за рахунок того, що за одну покупку споживач витрачав більше. Але натуральні цифри становлять -6%, якщо порівнювати з минулим роком.
Також на 10% знизилася кількість візитів до торговельних точок. Контактів з кінцевим споживачем стало менше.
Марина Забарило прогнозує, що швидкого покращення ситуації не очікується — скоріше, навпаки: реальні доходи українців будуть скорочуватися в найближчій перспективі, а інфляція буде прискорюватися.
Експерт наголошує, що бюджетування — один із основних трендів, що визначає купівельну поведінку: важливість ціни як фактору, який впливає на покупку, зросла.
Серед споживчих стратегій за подальшого зростання цін:

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Усі потужності для зберігання продукції в Україні знищити неможливо. На це росії знадобиться дуже багато часу.

Уряд спільно з Радою національної безпеки та оборони вживає низку невідкладних заходів, спрямованих на безперебійне забезпечення українців продуктами харчування, ліками й іншими необхідними товарами.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Виробники морозива адаптують рецептури до нових споживчих тенденцій: зменшують порції, додають більше білка та скорочують кількість калорій і склад інгредієнтів.

Суттєве зростання постачань до України сирів із Європи на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію на внутрішньому ринку.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

У більшості країн Північної півкулі погодні умови сприяли формуванню високого врожаю черешні, що забезпечило більшу пропозицію продукції порівняно з минулим роком. Водночас зростання обсягів виробництва посилило цінову конкуренцію практично на всіх ключових ринках, тоді як локальні погодні аномалії, дефіцит робочої сили та зміна експортних потоків продовжують впливати на ситуацію в окремих країнах.