Захист озимих: як закласти міцний фундамент майбутнього врожаю

Експерти розповідають, що щороку погода робить сільгоспвиробникам «подарунки». Наприклад, торік аграрії встигли вчасно посіяти озимі в оптимальні строки, проте через відсутність вологи сходи пшениці з’являлися протягом цілого місяця. Цього року навпаки — сільгоспвиробники не вкладаються в оптимальні строки сівби, проте є достатньо вологи і надія, що за 6-8 діб після посіву будуть сходи. Тепла погода дозволить рослинам активно вегетувати і накопичити достатню кількість запасних речовин, щоб добре перезимувати.

Як розповідає Сергій Корнюшенко, в південних та східних областях України виникла проблема через дощі, що призвело до зміщення строків проведення посіву озимих. У цьому процесі не так важливий показник температури, як наявність підготовлених площ. 

У західних областях оптимальні умови для розвитку озимої пшениці складаються, коли її висівають у період з другої половини вересня до другої половини жовтня. Пшениці потрібно 30-50 днів вегетації, щоб підготуватися до зимівлі.

У східних областях досі триває збирання соняшнику, але багато аграріїв, якщо температурний режим дозволить, ризикуватимуть та сіятимуть озиму пшеницю до 1 листопада.

Сергій Корнюшенко порівнює роботу агронома в період посіву з будівельником, адже якщо той закладе нерівний фундамент, то вже не отримає міцного і стійкого будинку. Те саме і в агрономії: головне — на першому етапі отримати дружні сходи, рослини з розвиненою кореневою системою та вегетативною масою. Це забезпечить 80% гарантії отримання хорошого врожаю, далі все залежатиме від погодних умов та правильного агросупроводу.

Як відзначив Віталій Лапчинський, цього сезону потрібно вести ретельний моніторинг посівів та слідкувати за їхнім станом, оскільки вони будуть пізніми. Ситуація ускладнюється й тим, що наразі спостерігаються досить високі середньодобові температури, і на посівах розвиваються шкідники, які є першопричиною хвороб озимої пшениці. Тому до фунгіцидних обробок бажано додавати також інсектициди, щоб контролювати чисельність шкодочинних комах. А в лютневі вікна варто провести підживлення посівів озимої пшениці, щоби після весняного відновлення вегетації допомогти рослинам у кущенні, адже за достатньої кількості вологи та поживних речовин кущення озимої пшениці проходить і напровесні.

Експерти зазначають, що хвороб на озимій пшениці з осені не дуже багато, але вони досить небезпечні. Насамперед це борошниста роса, розвитку якій цьогоріч сприяє погода — оптимальна температура від 0 до 20°С та наявність вологи понад 50%. 

«Це захворювання легко моніториться — на пшениці з'являється білий наліт. Зараження відбувається восени, а навесні ми бачимо його подальший прояв. Тому варто боротися із захворюванням з осені, адже борошниста роса може знищити до 30% листової маси посівів. Для цього бренд DEFENDA має препарат Абсолют, який доволі ефективний під час використання за мінімальних мінусових температур», — розповідає Сергій Корнюшенко.

Друге захворювання озимої пшениці, яке вражає посіви восени, — це септоріоз листової маси. Хвороба проявляється у вигляді світлих хаотичних плям на листі, потім набуває бурого відтінку і вражає всю листову масу. Сприятлива температура для розвитку даного захворювання — від 9°С та вологість понад 50%. 

При септоріозі можна втратити від 30 до 50% врожаю.

«У портфоліо DEFENDA є низка препаратів для використання проти ураження посівів септорізом як пізно восени, так і навесні. Я б рекомендував Абсолют разом із Парацельс — це досить ефективна суміш від такого типу хвороб», — зазначає Сергій Корнюшенко.

Сергій Корнюшенко пояснює, що посіви озимих необхідно моніторити, зважаючи на попередники, і є низка факторів, на які потрібно звертати увагу. 

• Якщо озимі сіються по озимих, то заздалегідь потрібно вносити інсектицидний протруйник від шкідників. Наприклад, від хлібної жужелиці, активний період якої починається з початку вересня і аж до травня. Цей шкідник чудово зимує і може пошкодити до 100% посівів. 

Навесні хлібна жужелиця вже активна при +7°С, тож потрібно враховувати, що в цей період за такого температурного режиму не кожен інсектицид може її знищити. 

• Якщо озимі сіялися по соняшнику та ріпаку, то маємо падалицю, яка конкурує в посівах пшениці. З нею потрібно боротися, адже поки настануть холоди, рослини ріпаку та соняшнику добре розвинуться. 
  

В Україні збільшено посіви ріпаку, але затяжні дощі та тепла погода спровокували його переростання. Сільгоспвиробники проводили рістрегуляцію посівів, вносили фунгіциди вдруге, але не отримали планований ефект від внесення тебуконазолу (у фазі 4-5 листків), тож змушені були додавати Хлормекват-хлорид, щоб зупинити ріст ріпаку.

Віталій Лапчинський додає, що на ріпаку теж спостерігається проблема з великою кількістю шкідників, особливо на тих полях, де під сівбу проводився поверхневий обробіток ґрунту. Менеджер розповів, що окремі господарства пересівали по 800 га ріпаку, адже за добу-дві шкідники просто знищували посіви. В таких ситуаціях під час пересіву вносилися препарати на основі фосфор-органіки, що дозволило отримати другі сходи.

Сергій Корнюшенко звертає увагу на технологію внесення гербіцидів на посівах озимих. Він розповідає, що є проблематика: коли рано навесні з’являються сходи злакових бур'янів, то важливо правильно підібрати препарат, щоб він подіяв. 

«У низки компаній є продукти з доволі вузьким вікном внесення. Щоб правильно їх застосувати, потрібно враховувати розвиток бур'яну — вікно 2-4 листи, температурний режим — середньодобовий +15°С. Тому в агронома є максимум тиждень для їх внесення», — говорить Сергій Корнюшенко.

Віталій Лапчинський додає, що озимі культури потребують вдвічі більше уваги, адже вони вегетують 200 і більше діб. Але сьогодні агроном має достатню кількість різного інструментарію: сорти та гібриди, засоби механізації, ЗЗР, добрива для того, щоби приймати оптимальні рішення, які дозволять щороку отримувати врожаї», — впевнений експерт.