Публікації

За оцінкою Київської школи економіки, доступність харчових продуктів для українців знизилася на 43% проти лютого 2022 року. Майже третина жителів країни потребує допомоги з харчовими продуктами і є незахищеною в контексті продовольчої безпеки.

З початком повномасштабного вторгнення весь аграрний сектор зазнає збитків. Та найбільше потерпають сільгоспвиробники з невеликим земельним банком до 1000 га. Низькі ціни на зерно, ускладнена логістика, дефіцит кадрів — це те, з чим дрібним фермерам доводиться стикатися щодня.

З початку повномасштабної війни одним із найбільших викликів для агропродовольчого сектору стало забезпечення добривами. Як розвиватиметься ринок добрив в Україні найближчим часом та як аграріям оптимізувати живлення рослин — у розмові із засновником компанії Makosh Віктором Поліщуком.

До війни сільгоспвиробники добре заробляли на олійних культурах, і проблем з реалізацією ніколи не було, адже попит був як з боку переробників, так і експортерів. Зараз собівартість вирощування олійних виросла, ціна на них падає, маржі майже немає.

Найбільш перспективною галуззю з поступом на найближчі роки є свинарство, адже сьогодні в секторі рівень рентабельності складає близько 300%.

Новий очільник УКАБ — невипадкова людина в асоціації, адже саме тут було його перше місце роботи. Про той час Олег Хоменко згадує з теплотою та пам'ятає, з чого починалася історія спільноти. Через багато років він знову тут, але тепер вже як генеральний директор.

Яким має бути суспільно-політичний договір, який об’єднає українців усюди та з різним досвідом? Довкола чого будувати культуру єдності, яка стане міцним фундаментом для розвитку держави? Що лежить в основі єдності сталих націй, та чи спрацює їхній досвід для нас?

Тетяна та Олексій Клешньови у 2014 році вимушено переїхали з Луганщини до Дніпра. Після кількох років невизначеності та роздумів про майбутнє подружжя почало працювати над створенням хамону з індичої гомілки. Чому індичої? На той час сім’я перейшла на здоровий спосіб харчування і шукала продукти, які були б не лише смачними, а й корисними.

Найбільші експортні потоки агропродукції наразі спрямовуються через Дунайський хаб — це порти Кілії, Рені та Ізмаїлу. Проте кожен ворожий обстріл означає зменшення постачання, зростання ризиків втрати вантажу й транспорту.

У Глибоцькій громаді Чернівецької області триває будівництво другої черги зернового перевантажувального терміналу. Перша черга була закінчена у грудні 2022 року. Комплекс дозволив налагодити перевезення зерна до Румунії і розвантажити автошляхи. Таким чином громада долучилася до захисту економічного фронту держави.

Із розвитком садівництва у виробників виникає потреба у розширенні та пошуку нішевих культур, які можуть заповнити ринок та принести прибуток. Сьогодні деякі садівники успішно розширюють свій асортимент за рахунок обліпихи.

Ринок експорту за час повномасштабного вторгнення зазнав разючих змін. Якщо в довоєнний період 90% експорту зернових здійснювалося 20 операторами, то сьогодні тисячі компаній намагаються знайти шляхи, яким чином вивезти зерно.

Нині питання органічної продукції в Україні є одним із найпріоритетніших в аграрному секторі. Розвиток цієї галузі дає позитивні результати як усередині держави, так і за її межами, проте останніми роками темпи дещо уповільнилися через санітарні та логістичні обмеження.

Крафтова продукція все частіше потрапляє до споживчих кошиків. І це не дивно, адже в українців з’являється потреба у пізнанні продукції, яку вони споживають, та історій тих, хто її виготовляє.

Окрім низьких цін на вирощене зерно, аграрії мають ще й складнощі з реалізацією продукції. За умов, коли ціни на ринку впали, а вартість логістики зросла, постає запитання: чи виживуть фермери?

Сільськогосподарське підприємство ТОВ «Ковтуна О.В.», що знаходиться у селі Українка на Миколаївщині, до початку повномасштабного вторгнення постійно інвестувало кошти у розвиток для налагодження виробничого процесу: закуповували інноваційну техніку, поливні системи, будували склади тощо. Після деокупації Миколаївської області підраховують знищену техніку та збитки.

У розпал жнив та посівної кампанії аграрний ринок обговорює питання — куди і за скільки збувати рекордний урожай. Західні кордони, через продовження заборони на імпорт української продукції трьома країнами ЄС, стають ще більш вузьким місцем для українського зерна.

Український агропродовольчий сектор однозначно чекають складні часи, оскільки з початку війни кількість депозитів на емісійних рахунках суттєво збільшилась.

Непрогнозованість ситуації з експортом основних сільськогосподарських культур змушує агровиробників відкладати планування наступного сезону на ближчі до виходу в поле строки. Натомість ресурсні компанії беруть на себе основні ризики, закуповуючи необхідні матеріально-технічні ресурси вже зараз. Серед таких — LNZ Group.

Сіяти озимі, як і раніше, чи зменшувати під ними площу? Таке питання сьогодні стоїть перед українськими аграріями. Головна причина — низька ціна, яка заводить їх навіть не в нуль, а у великий мінус.