Публікації

Коротка, але важлива ера відкритої торгівлі між ЄС та Україною завершилася. Стосунки між двома сторонами після закінчення дії автономних торговельних заходів (АТЗ) поки що регулюються перехідною домовленістю. Цей режим діятиме на принципі поверення до довоєнних тарифних квот у межах Угоди про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ/DCFTA) на основі формули 7/12 від обсягів квот 2021 року.

Агровиробники намагаються диверсифікувати бізнес і розширити виробництво новими продуктами. З початку повномасштабного вторгнення з’явилося багато проєктів у переробній галузі: як великі гравці агроринку, так і фермери зосередилися на створенні продукції з доданою вартістю.

Розвиток молочного скотарства в Україні стимулюють великі промислові ферми. Число малих сімейних підприємств стрімко знижується, і, ймовірно, їх чекатиме ніша крафтового виробництва. Переробники також готові до більших обсягів молока. Єдине питання — пошук експортних ринків, адже за новими умовами торгівлі з ЄС квоти вичерпаються дуже швидко.

За результатами 2024/2025 МР, за даними асоціації «Укроліяпром», завантаженість потужностей із переробки ріпаку була на рівні 65% Третина підприємств або працювала не на повну потужність, або взагалі простоювала. Причиною став дефіцит сировини на внутрішньому ринку — насамперед через стабільний та інтенсивний попит на український ріпак на зовнішніх ринках.

Останніми роками зміни клімату відчуваються дедалі сильніше в усьому світі, й Україна — не виняток. До того ж в Україні через воєнні дії серйозно змінилися режими скиду води з водосховищ, площі їхнього водного дзеркала, а як наслідок — і можливості штучного зрошення величезних територій.

У 2024 році імпорт органічної агропродовольчої продукції до ЄС сягнув 2,64 млн т. Це на 6,4% більше порівняно з 2023 роком, коли було зафіксовано 2,48 млн т.

Українські аграрії наближаються до виконання ринкових прогнозів за площами під соєю: на початок червня, за офіційною інформацією Мінагрополітики, вже посіяно 2,23 млн га, що складає 92% від плану. Тим часом цінова ситуація й аналітика експертів підтверджують перспективність української сої на світових ринках, особливо ЄС.

Без урахування кліматичних змін отримати гарантований урожай уже неможливо. До 2050 року половина орних земель України буде в посушливій зоні. Чи можна до цього пристосуватися?

Молочнотоварна ферма «Укрпромінвест-Агро» у с. Дзигівка займає площу 36 га і має майже 8-тисячне поголів’я. Сьогодні це найбільша в Європі ферма із м’якою прив’язною системою утримання корів. Останні кілька років стали надзвичайно важливими для розвитку галузі тваринництва в УПІ-АГРО, адже були присвячені масштабній роботі з реконструкції та модернізації корівників.

Геополітична ситуація у світі мінлива та напружена, міжнародні альянси втрачають свою силу і потребують створення нових об'єднань, а рішення окремих політичних фігур впливають на цілі континенти. До того ж на людство чекають вагомі зміни, пов'язані з ШІ. Вже за 20 років матимемо «нову промислову революцію».

В Україні понад 95,4% усіх інвестицій станом на тепер — власні кошти підприємств та організацій, 4,6% — кредити банків та позики, частка держави майже відсутня.

Для аграріїв нагальним питанням залишається фінансування. За даними Мінагрополітики, станом на початок 2025 року приблизно 50% українських сільгоспвиробників систематично користуються банківськими або лізинговими фінансовими інструментами. Здебільшого це малі та середні фермерські господарства.

Україна експортуватиме менше агропродукції через відновлення квот на імпорт товарів. За інформацією Єврокомісії, вже 6 червня обмеження мають набути чинності й триватимуть до кінця 2025 року.

В умовах війни тема використання та оподаткування земельних ділянок із розміщеними на них фортифікаційними спорудами стає дедалі актуальнішою для громад, аграріїв і органів місцевого самоврядування. Наразі сільгоспвиробників цікавлять питання, як орендарям діяти в умовах воєнного стану, хто відповідальний за консервацію пошкоджених або забруднених земель, та як мінімізувати податкове навантаження.

На першому цьогорічному масштабному польовому заході — Дні поля AGRO Challenge — зібралося чимало аграріїв. Актуальними для них сьогодні є рішення для подолання змін клімату, інноваційні продукти для збільшення урожайності та, звісно, фінансові продукти — недорогі й швидкодоступні кошти.

Перші 5 га озимої цибулі за корейською технологією висаджено на Одещині в господарстві «Пан Білан». Південнокорейський сорт озимої цибулі Корея-3, сертифікований в Україні, дає врожайність до 150 т/га та стійкий до мінливого клімату.

В умовах зміни клімату аграрії шукають рішення, яке дозволить розв’язати проблему водного стресу у рослин. Наразі дієвим інструментом на ринку є інноваційні препарати на біологічній основі від французької компанії Elicit Plant. Даними продуктами зараз користуються фермери в усьому світі, й важливо, що українські сільгоспвиробники мають доступ до цих інноваційних рішень.

Львівський кооператив «Стрийський ясь» уже майже 10 років займається вирощуванням і популяризацією однойменного сорту квасолі, яка є не лише гастрономічною візитівкою регіону, а й частиною локальної культурної спадщини.

Цьогоріч День поля AGRO Challenge на Київщині став масштабнішим: понад 160 компаній із різних напрямів сільського господарства та понад 40 одиниць сучасної сільськогосподарської техніки. У центрі уваги — її демонстраційні покази в польових умовах.

Сьогодні чи не кожен аграрій в Україні працює з системами точного землеробства, цифровими рішеннями, автоматизує виробництво, щоб отримати максимальний ефект. Саме інновації дозволяють агробізнесу бути конкурентоспроможним.