У світі багато говорять про Україну. Весь світ бачить, що зараз відбувається в Україні — не тільки на полі бою, але й в економіці. Більша увага до українських проблем — це зараз саме те, що нам потрібно. Саміт у Берліні об'єднав 3000 людей із абсолютно різними інтересами під однією парасолькою, були присутні представники міністерств, бундеспрезидент і канцлер Німеччини. З політичного погляду це грандіозна подія.
Ukraine Recovery: рух до Європи відкриває багато нових можливостей, і українці зможуть використати їх ефективно
26 червня 2024, 05:51 2625
Нещодавно відбулися три міжнародні події, вкрай важливі для майбутнього нашої країни: G7, де було прийнято історичне рішення про надання Україні $50 млрд протягом наступних двох років, Саміт відновлення у Берліні, а також Саміт з питань миру в Швейцарії.
Про важливі меседжі, озвучені на цих форумах, і про те, який вплив вони матимуть на аграрний сектор, говорили під час онлайн-дискусії Ukraine Recovery Conference 2024 in Berlin: what’s in for Ukrainian agrifood sector, організованої асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Успіхи на політичному полі
На думку генерального директора ІМК, президента УКАБ Алекса Ліссітси, всі три події свідчать про величезні успіхи українських політиків.
Алекс Ліссітса, генеральний директор ІМК, президент УКАБ
Європейська комісія скористалася можливістю саміту в Берліні, щоб оприлюднити укладення першого пакету з 15 домовленостей на суму 1,4 млрд євро з міжнародними фінансовими установами, з банками розвитку країн-членів, зокрема з німецьким державним банком розвитку, щоб використати кошти для підтримки відновлення України. Ці кошти підуть з новоствореного інструменту фінансової допомоги ЄС Україні — Ukraine Facility — на загальну суму 50 млрд євро.
У Берліні точилося багато дискусій з приводу залучення іноземних інвестицій, адже вітчизняний бізнес, який працює зараз у надскладних умовах, потребує підтримки.
«Звичайно, у нас є національні банки в Україні. Але для розвитку в майбутньому, виходячи з європейської інтеграції, нам потрібно набагато більше інструментів, починаючи з проєктного фінансування, закінчуючи фондами прямих інвестицій, причому не післявоєнних, а під час війни», — вважає Алекс Ліссітса.
Очевидно, що основною перешкодою для притоку грошей є воєнні ризики.
Катерина Рибаченко, генеральна директорка холдингу «Агро-Регіон», віцепрезидентка УКАБ
Україна буде найкращим місцем на землі для інвестування, але війна має закінчитися. Ми продовжуємо працювати під час війни й готові інвестувати більше — купувати вагони, будувати потужності для переробки. Так, під час конференції в Берліні багато говорили про біопаливо, біогаз... Всі бізнеси, що зараз існують і працюють в Україні, мають ці проєкти на столі. Але все залежить від гарантій, адже ніхто не хоче будувати завод, який потім знищать дронами.
Вона також відзначила велику роль українського уряду в покращенні бізнес-клімату, чому сприяли дозволи на виведення дивідендів за кордон, відкриті декілька місяців тому, повернення ПДВ.
«ПДВ під час війни працює як годинник, сьогодні я отримую ПДВ за квітневий експорт. Також уряд розуміє важливість агросектору, і вони дозволяють нам тримати людей на роботі, а 50% наших співробітників можуть бути зарезервовані», — додала Катерина Рибаченко.
Для країни важливо, щоб підприємства працювали, платили податки, експортували продукцію, продовжив генеральний директор «Контінентал Фармерз Груп», член Президії УКАБ Георг фон Нолкен.
Георг фон Нолкен, генеральний директор «Контінентал Фармерз Груп», член Президії УКАБ
Ми всі розуміємо, що суто грантовий підхід врешті-решт призведе до різного роду запитань на Заході, і я думаю, що там це теж розуміють. Але так само західні партнери України зрозуміли, що надзвичайно важливо підтримувати економіку. Ми маємо стратегії, які хотіли реалізувати ще до повномасштабного вторгнення, і продовжуємо їх реалізовувати. Концепція бізнес-моделі, орієнтованої лише на воєнний час, зрештою буде дуже крихкою. Одне з важливих завдань українського уряду в середньостроковій і довгостроковій перспективі — створити умови, які дозволять багатьом високоосвіченим громадянам повернутися до України.
Агробізнес потребує довгострокових інвестицій та передбачуваних ринків
Алекс Ліссітса наголосив, що логістичні маршрути для українського зерна зараз є більш-менш передбачуваними, вартість перевезень знизилася, але залишається відкритим питання залучення коштів у виробництво продукції з доданою вартістю.
Алекс Ліссітса, генеральний директор ІМК, президент УКАБ
Нам потрібні довгострокові інвестиційні можливості та передбачувані ринки. Наскільки передбачуваним є ринок Європейського Союзу? Ми повинні знайти успішні рішення протягом наступних місяців, адже угода про асоціацію чинна ще рік. Ще одне непередбачуване питання — що буде на польському кордоні восени, оскільки польські друзі також досить непередбачувані, на жаль.
На думку Катерини Рибаченко, протягом останніх двох років Україна продемонструвала свою стійкість.
Катерина Рибаченко, генеральна директорка холдингу «Агро-Регіон», віцепрезидентка УКАБ
Часом дисконт на українське зерно порівняно зі світовими цінами сягав 50 $/т. Це було дуже несправедливо: ми отримуємо менше грошей за той самий продукт, але все одно продовжуємо працювати. І це також показує, що Україна після війни буде ще кращою. Важко пояснити польським фермерам, що українське зерно не є причиною зниження світових цін.
Сільське господарство вочевидь буде найскладнішою темою під час переговорів з приводу вступу до ЄС, переконаний Георг фон Нолкен.
Георг фон Нолкен, генеральний директор «Контінентал Фармерз Груп», член Президії УКАБ
Я працював у Європейському Союзі, зараз працюю вже шість років за його межами, в Україні, тому маю добре розуміння систем як європейської, так і української. ЄС побудував систему, що добре захищає своїх фермерів протягом багатьох років. В Україні ж ми не субсидуємося, а повністю залежимо від ринку. Насправді багато хто з агровиробників, і не лише великих, а й малих, можуть пишатися тим, що вони здатні конкурувати з європейськими колегами без жодних субсидій.
Він додав, що європейські фермери можуть багато чому навчитися в українських. Але останні потребують дорожньої карти, що буде показувати, які є вимоги ЄС, і що це означає для бізнесу, адже неможливо інвестувати, відсутня впевненість у регуляторних вимогах на наступні 10 років.
Щодо питань до влади, яка, на думку керівника «Контінентал Фармерз Груп», прислуховується до проблем бізнесу, то насамперед варто звернути увагу на дерегуляцію, спрощення дозволів на будівництво та підведення комунікацій.
Європейський Союз насправді багато імпортує, і за правильного політичного розуміння, за розуміння того, до яких ринків можна отримати доступ, немає необхідності вести дискусію про конкуренцію на зернових ринках, наголосив Георг фон Нолкен. Він нагадав, що коли Чехія, Румунія приєднувалися до ЄС, виникали подібні побоювання, що це повністю зруйнує спільну сільськогосподарську політику, але нічого не сталося.
Аграрний сектор залишається рушієм інновацій
Всі ті інновації, які зараз застосовуються у військовій сфері, як-от дрони, можна буде використати і в сільському господарстві.
«Рух до Європи відкриває для нас багато нових можливостей, і українці зможуть використати їх ефективно», — зауважив Алекс Ліссітса.
Катерина Рибаченко додала, що з погляду інновацій аграрний сектор є одним із найбільш передових у країні: «Це було до війни, це триває і під час війни, і саме тому ми такі стійкі й продовжуємо збирати врожай зараз, уже третій рік поспіль за таких обставин. Тож в основному, в цифровому плані, ми дуже просунуті та маємо велику конкурентну перевагу».
Крім того, сталий розвиток є важливим складником для вступу до ЄС. На думку спікерів, бізнес в Україні щодня бореться за виживання, і водночас великі компанії використовують практики і методи сталого, екологічно сумісного господарювання з огляду на зміни клімату.
Як відзначив модератор дискусії, керівник європейського офісу УКАБ Назар Бобицький, прикметно, що саме великі аграрні підприємства України є лідерами у впровадженні «зелених» сталих практик у сільському господарстві. Їхня експортна орієнтованість, а також чутливість до регуляторних бар'єрів на міжнародних ринках заохочує такі компанії бути лідерами в сфері кліматичної політики і задавати високу планку для інших гравців сектору, зокрема середніх фермерських господарств. «Важливо, щоб це правильно розуміли і враховували наші європейські партнери», — додав він.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
