Кожне поле — як відбиток пальця, або Чому українські аграрії лишаються драйверами ринку інновацій

Як ви можете оцінити зацікавленість аграріїв у точному землеробстві на сьогодні? Яка динаміка розвитку цієї технології в Україні, скажімо, впродовж п’яти років? 

Віталій Шуберанський: Я думаю, що зацікавленість підвищилась від довоєнних часів у аграріїв саме з невеликим земельним банком. Великі гравці ринку також цікавляться, але без значного ентузіазму, адже вже мають напрацьований алгоритм і знають, як застосовувати системи точного землеробства. Фермери, які не впроваджували раніше інноваційні технології, більше цікавляться, щоб оптимізувати свої витрати.

Щодо динаміки розвитку точного землеробства, ще п'ять років тому багато хто не вірив у технології RТК (Real Time Kinematic — кінематика реального часу), що можна потрапляти в одні й ті ж самі колії з року в рік, перевіряли рулеткою, чи дійсно це так. RТК тоді було на межі фантастики. Але сьогодні ситуація інша. Вже є техніка зі штучним інтелектом. Якщо раніше був обприскувач з комп'ютером, то сьогодні є комп'ютер з обприскувачем, який має штучний інтелект і сам аналізує та приймає рішення. Тобто час йде вперед, причому дуже швидко.

Але є велика різниця між українськими фермерами та європейськими чи іншими аграріями в тому, що європейці більш консервативно ставляться до нових технологій, але у них є кошти і різні види допомоги та компенсацій. А у нас серед фермерів є такі інноватори, які за руку хапають і кажуть: давайте нам технології, ми вже ці освоїли, пропонуйте щось нове. Тобто вони — драйвери ринку інновацій.

На ваш погляд, чи гальмує процес розвитку точного землеробства повномасштабна війна? Які очікування на найближчі роки? 

Віталій Шуберанський: 2022 рік реально загальмував процес розвитку, я можу судити лише за динамікою власних продажів, кількістю звернень. А вже торік ми вийшли на рівень 2020-го щодо розвитку точного землеробства.

Цьогоріч, я вважаю, ми вийдемо на рівень 2021 року, але, звичайно, війна відкинула точне землеробство назад роки на три.

Чому аграріям варто впроваджувати точні технології? Які аргументи «за»? 

Віталій Шуберанський: Раніше вартість зерна була вищою. У процесі вирощування культур аграрії могли припускатися помилок, і різниця між виробництвом і продажем нівелювала їх. На підприємстві, наприклад, можна було одне поле передискувати та пересіяти, і це не дуже суттєво відобразилося би на економічному ефекті. Нині, якщо одне поле в структурі компанії передискувати, то буде збиток по всьому підприємству. Тому за сучасних умов і для того, щоб залишитись на плаву, не можна припускатися помилок, потрібно намагатися оптимально використовувати ресурси. Так, можна визначити ділянки на полі, які мають високу продуктивність, дати їм більше забезпечення і взяти від них в результаті більше. Це економіка, яку потрібно прорахувати, вибрати свою стратегію і вийти в плюс за сформованих цін на сільгосппродукцію. Тому елементи точного землеробства допомагають фермеру оцифрувати певні процеси, на основі яких він може прийняти правильні рішення і заробити в умовах, що склалися.

Розкажіть детальніше про точне землеробство з погляду економії ресурсів.

Віталій Шуберанський: Я би сказав не економії, а оптимізації. Тому що кожне поле — як відбиток пальця. Не буває двох однакових полів. Але класичні фермери, які не використовують елементи точного землеробства, працюють за єдиною для всіх полів технологією. І в результаті мають різні показники врожайності. Тому варто враховувати потенціал самого поля і фактори, які притаманні кожному полю. Якщо ми знаємо ці фактори, володіємо статистичними даними минулих періодів, то можемо вийти на планову врожайність, використавши оптимальну кількість ресурсів і не ризикуючи.

Які початкові інвестиції мають бути? Яке обладнання потрібно придбати? Яку техніку можна переобладнати? 

Віталій Шуберанський: Існує розроблена стратегія впровадження точного землеробства, вона розподілена на сім рівнів. Нульовий рівень — це аудит підприємства, під час якого оцінюється наявний парк техніки, обладнання та технології, складається дорожна мапа, яка покроково допомагає стати ефективнішим.

Точне землеробство починається з точних контурів полів у цифровому вигляді. Наступний етап — впровадження систем автоматичного водіння техніки. І програмне забезпечення, яке допомагає бачити цифрові контури полів і техніку в режимі реального часу.

Якщо в господарстві є техніка, можна переобладнати, наприклад, трактори, які будуть рухатися полем «точно», до того ж система дає можливість керувати причіпним знаряддям, яке буде виконувати ті чи інші функції залежно від зони поля. Впровадження точного землеробства і купівля необхідних елементів сьогодні доступні для аграріїв, оскільки діють певні програми підтримки. Тому попит на точні системи зріс порівняно з довоєнним періодом.

Які етапи впровадження точного землеробства у господарстві? На який період можна розтягнути процес, аби пролонгувати інвестиції, але при цьому мати економічний ефект? 

Віталій Шуберанський: За один рік точне землеробство впровадити нереально. І залежно від підприємства і наявних ресурсів (машинно-тракторного парку, людей та часу) цей період займає від 3 до 5 років. Але щоб вийти на професійний рівень з упровадження точних систем, потрібно 5-7 років. Повноцінно економічний ефект можна відчути за 2-5 років.

Загалом скільки потрібно вкласти в систему точного землеробства залежно від розміру господарства? 

Віталій Шуберанський: З мого досвіду співпраці з клієнтами найменші господарства, які мають в обробітку 10 га, купували базовий курсовказівник на трактор для того, щоб фізично не задіювати своїх працівників до агрооперацій, таких як внесення добрив, обприскування. Тобто замість людини ці процеси буде виконувати техніка, а агроном лише спостерігатиме віддалено. 

Щодо впровадження повноцінних систем точного землеробства, то це актуально для господарств, які обробляють не менше 300 га. Є відгуки наших клієнтів, що внаслідок впровадження системи аграрій має більше вільного часу, оскільки замість нього техніка здійснює операції автоматично. Водночас фермер може займатися іншими процесами, такими як закупівля ТМЦ або продаж продукції. Крім того, прибутковість господарства збільшилася, адже за допомогою систем точного землеробства можна відчутно заощадити на ЗЗР, добривах, насінні, пальному. А ще — надавати послуги з використання точної техніки тим, у кого немає такого обладнання, і вартість такої послуги зазвичай вища від класичної.

Ціна системи точного землеробства залежить від земельного банку господарства та наявних ресурсів. Якщо, наприклад, фермер має один трактор, сівалку, обприскувач, культиватор, то на впровадження базового рівня точного землеробства потрібно витратити приблизно $40 тис.

Коли можна рахувати окупність від впровадження точних технологій?

Віталій Шуберанський: Все залежить від ціни на товарно-матеріальні цінності. Наприклад, коли селітра коштувала 40 тис. грн, а комплексні добрива — 60 тис. грн/т, то строк окупності був менше року. Так само і щодо ЗЗР. Якщо переобладнати обприскувач, то строк окупності складе кілька місяців. Тобто за 6 місяців можна повністю окупити систему. 

Чи впливає зміна клімату на рішення аграріїв перейти на точне землеробство? Можете навести приклади? 

Віталій Шуберанський: Зміна клімату впливає на рішення фермерів, але коли аграрій зрозумів, що варто переходити на системи точного землеробства, то буває вже дуже спекотно))).

Розкажіть про розвиток даної сфери за кордоном. Які країни є лідерами? Яке місце серед них посідає Україна?

Віталій Шуберанський: На мою думку, перше місце посідають Нідерланди. Але цю країну не можна порівняти з Україною, оскільки там земельні банки не такі, як у нас. На другій сходинці — США, а Україна буде в першій десятці.

Нідерландці мають найвищу середню врожайність сільськогосподарських культур у світі. Як вони до цього дійшли? Це вищий пілотаж у впровадженні технологій, техніки, обладнання, багато досліджень, робота навчальних закладів та науковців.

Ви потрапили до списку молодих та ефективних в агросфері «Агрогенерація 2023». Як оцінюєте зацікавленість молоді у агросфері? Що мотивує працювати, а які фактори відштовхують, на ваш погляд?

Віталій Шуберанський: Я часто зустрічаюсь зі студентами, проводжу різні семінари. Я бачу в їхніх очах велику зацікавленість. Крім того, навчальні заклади також змінюються і долучають до навчального процесу бізнес, що дуже важливо. Колаборація бізнесу та навчальних закладів потрібна для того, щоб майбутні студенти, випускники змогли швидко інтегруватися саме за спеціальністю, яку обрали, і приносили користь економіці України в цілому.

Щодо мотивації молодих спеціалістів, то якраз точне землеробство їх і спонукає працювати надалі в агросекторі, оскільки ця молодь, як кажуть, народилася зі смартфоном у руках. І для них цікавою є діджиталізація. 

Сьогодні сучасне сільське господарство змінюється, є низка технологій, які полегшують роботу в полі, як, наприклад, системи точного землеробства.

Дякую за розмову.

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua