Джерело фото: Oleh Tereshchenko
В Україні запустили програму компенсації витрат на гуманітарне розмінування земель сільгосппризначення. Кошти зможуть повернути аграрії, які раніше розмінували свої поля, але для цього потрібно мати сертифікат-підтвердження від офіційного оператора про надання послуг із розмінування та не мати податкового боргу.
У травні була прийнята Постанова КМУ №580 від 17 травня 2024 року — про компенсацію витрат на розмінування сільгоспземель, відповідно до якої аграріям можна буде отримати компенсацію за розмінування, проведене з початку повномасштабного вторгнення (з лютого 2022 року) до 15 квітня 2024 року. Для отримання такої компенсації сільгоспвиробнику потрібна валідація, тобто сертифікат-підтвердження.
Наразі триває підготовка до початку роботи програми з компенсації за гуманітарне розмінування. Вона буде складатися з двох частин. Перша — це компенсація за вже закритими контрактами. Тут одна і найважливіша умова — щоб контракт був виконаний сертифікованим оператором протимінної діяльності. Це умова, яка дозволить отримати компенсацію. Друга умова — щоб території, розміновані оператором, були підтверджені Центром протимінної діяльності.
За інформацією Центру протимінної діяльності, офіційних заявок, які були здійснені операторами протимінної діяльності, обліковується наразі 53. Щодо кількості гектарів інформації немає.
За словами т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, були звернення від Харківської та Херсонської ОВА щодо зменшення норми 20-кілометрової зони до 10 км. Оскільки аграрії, незважаючи на величезні ризики, розміновують та обробляють землі.
Ми подали звернення в національний орган з питань протимінної діяльності й домовились винести це питання на наступне засідання, але це буде складна дискусія. Якщо рішення буде прийняте, то аграрії, які розміновували землі в межах зони 10 км, зможуть отримати валідацію і, відповідно, компенсацію.
Як відзначив Ігор Безкаравайний, на землях, наближених до території ведення активних бойових дій, існує ризик повторного забруднення, і є фактор неефективності використання коштів.
«Адже якщо ми обмежені ресурси використовуватимемо на територіях, які не можна буде обробляти через ведення там активної фази бойових дій, це не буде ефективно», — говорить посадовець.
Другий компонент програми з розмінування впроваджується вперше в світі — коли за заявкою власника землі проводиться розмінування тієї чи іншої ділянки.
Умова №1 — ділянка, яку потрібно розмінувати, повинна мати статус «ймовірно забруднена» або «забруднена» і має бути на обліку в Центрі протимінної діяльності. Для отримання статусу оператор протимінної діяльності, який має право на технічне обстеження територій, має подати запит до Центру протимінної діяльності про те, що ця ділянка дійсно може нести небезпеку.
Після цього подається заявка і формується вартість робіт на цій ділянці. Потім ця ділянка Центром протимінної діяльності буде розміщена в системі Prozorro для проведення торгів. Найнижча ставка послуг із розмінування буде переможцем.
Вартість робіт складатиметься з двох частин: 80% покриватиметься з держбюджету, а 20% — коштом аграріїв. Ми працюємо над механізмом підтримки сільгоспвиробників, які не мають достатніх ресурсів для цього. Ведемо перемовини з ЄБРР та IFC щодо надання дешевих кредитів. Одразу швидко все не запрацює, але ми будемо робити перші кроки разом. Важливо зазначити, що йдеться про ділянки з низьким або середнім рівнем забруднення, щоб це було економічно доцільно. Для сильно забруднених ділянок, розмінування яких вимагає сотні доларів за гектар, буде застосований інший підхід.
У компанії «НІБУЛОН», де створили власну службу з гуманітарного розмінування, сподіваються, що державна програма запрацює чимскоріше. Також підтримують рішення, що всі проєкти з розмінування варто проводити через тендерну систему, завдяки чому можна досягти прискорення процесу та економії коштів.
Але вбачають і певні недопрацювання в державній програмі. За словами директора з безпеки судноплавства, режимно-секретної роботи та розмінування компанії «НІБУЛОН» Андрія Воліка, аграрії не мають коштів на оплату розмінування, навіть за умови покриття державою 80% вартості.
«Якщо взяти розмінування машиною, то середня вартість складає $5,5 тис./га, і це непідйомна сума для аграрія. Тому єдиний шлях, який ми бачимо, — залучення донорів та 100% оплата роботи компаній», — зазначає Андрій Волік.
На його думку, також потрібно в держпрограмі передбачити умову отримувати компенсації за розмінування для компаній, які мають власну службу з гуманітарного розмінування та самостійно розміновують свої землі.
Крім того, наразі гостро стоїть питання мобілізації, адже за місяць у ТОВ СП «НІБУЛОН» мобілізовано 20% саперів. Тому в компанії відзначають, що працівники, які проводять гуманітарне розмінування, повинні бути заброньовані.
Загалом ми розраховували, що протягом п’яти років зможемо розмінувати всі свої заміновані орендовані землі в кількості 25 тис. га в Харківській, Луганській та Миколаївській областях. Поки зосередилися на розмінуванні 5,5 тис. га в Снігурівському районі Миколаївщини. 5 тис. га вже повернули у виробництво.
Частину робіт компанія здійснювала за грантові кошти та наданими машинами для проведення розмінування механізованим способом від міжнародних донорів.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua