Новий організований товарний ринок: які можливості отримає аграрна галузь

Напевне, це так. То яка подальша доля телеграм-боту?

Андрій Благодатний: Ми продовжимо його підтримувати на тих же безкоштовних умовах. А з появою біржових сервісів він отримає нове дихання і нові цікаві фічі.

Дуже інтригуюче. Але навіщо це біржі? Невже підтримка безкоштовного сервісу — це не гроші?

Андрій Благодатний: Звісно, гроші. Але репутація коштує дорожче. Ми 26 років на ринку. Успішно пройдено етап біржової реформи. Отримані ліцензії на відповідну діяльність. Команда із 100+ колег. А ще нові ринки, на яких за 2 роки, без перебільшення, ми зробили чудеса в торгівлі, які ніхто не міг і навіть не думав створити за 20 років. Тож саме тому я і говорю, що Українська універсальна біржа — це насамперед репутація. А гроші можна витратити і заробити знову.

Добре. Тоді давайте поговоримо про новий проєкт. Що це?

Андрій Благодатний: Це — організований аграрний ринок. Не подумайте тільки, що торгівля поза біржею — це неорганізований ринок. Поясню, аби не було підміни понять. 

Є аграрний ринок — тобто взаємовідносини з купівлі та продажу товару не на біржі. Цей ринок, по суті, регулюється певним загальноринковим законодавством, але здебільшого живе звичаями ділового обороту. А є організований аграрний ринок — взаємовідносини з купівлі та продажу товару на біржі і за правилами, які нікому не дозволено порушувати. 

Можете на прикладі?

Андрій Благодатний: Легко. Приклад 1. Ви уклали договір поза біржею. Далі поставили товар, а гроші вам не віддали. Або навпаки — ви оплатили кошти, а товар не приїхав. Що робить ринок? Телефонує. Просить. Погрожує. Пише претензії. Подає до суду. Чекає пів року – рік у кращому разі. Йде до виконавчої служби — вони намагаються стягнути гроші, а у боржника вже нічого немає. Скільки часу і грошей ви втратили? А нервів?

Приклад 2. Ви уклали договір на біржі. Далі поставили товар, а гроші заплатили. Чи можна не сплатити? Не можна, адже кошти вже на біржі, і товар постачаєте лише тоді, коли біржа говорить: «Ваші гроші у нас, можна везти». Так виглядає спокій. Розумієте, терези, де з одного боку «нерви» — коли ми говоримо про ринок тепер, а з іншого — «спокій», коли гарантіями керує біржа. А ще — не втрачені час і гроші.

Або ще один приклад. Ви оплатили кошти на біржу, а товар не приїхав. Що далі? Біржа повертає вам гроші й на додачу віддає гарантію, яку має від продавця. Ви берете свої гроші, додаєте до них гарантію того, хто зірвав вам контракт, виставляєте повторну заявку на біржу вже із більшою ціною закупівлі, і вуаля — безліч пропозицій. Чому? Тому що ви дали більшу ціну закупівлі й отримали чергу бажаючих. Але це ще не все. Бажаючі повинні вибороти право поставити вам товар. Що вони роблять? Конкурують між собою, поступово знижуючи ціну вашої закупівлі на торгах. Ви все одно отримали своє і нічого не втратили. Саме так і працює організований біржовий ринок на відміну від позабіржового.

Дуже цікаво. Якщо це діє саме так, то чому досі не створено організований аграрний ринок?

Андрій Благодатний: Ще кілька років тому в Україні не було біржового ринку як такого. Було 500+ бірж, які відкривалися в квартирах чи офісах на 7 квадратів, і все, чим вони займалися — щось комусь намагалися продати. Зараз біржі, які відповідають вимогам нового законодавства, можна порахувати на пальцях однієї руки. І ще пальці будуть вільні.

Щоби побудувати щось дійсно ефективне і працююче, необхідно було пройти певний шлях. Ми його пройшли на інших ринках, отримали успіх, дослідили аграрний ринок, і ось ми тут — готові робити наступний крок.

Кому буде доступна торгівля на Українській універсальній біржі?

Андрій Благодатний: Всім, хто відповідатиме вимогам закону і правилам біржі, а головне — готовий за ними працювати. Всім, хто має хорошу репутацію, дбає про неї і має відповідний рівень надійності та фінансової стійкості. Цей рівень визначається під час реєстрації учасника на біржі й постійно переоцінюється протягом його торгової діяльності.

Як зареєструватися на біржі?

Андрій Благодатний: Спочатку необхідно подати цифрову заяву на реєстрацію та додати відповідний перелік документів. Скажу одразу — перелік чималий, але насправді він не більший, ніж вимагає банк під час відкриття рахунку. 

Далі наші комплаєнс-офіцери перевіряють подану заяву та інформацію, здійснюють запити за більш ніж десяти реєстрами, зокрема щодо наявності боргових зобов’язань, судових спорів, встановлення кінцевих бенефіціарних власників, наявності у санкційних списках, реєстрі банкрутів тощо. Крім того, визначають рівень фінансової надійності та здійснюють інші заходи згідно приписів, які нас зобов’язує виконувати закон.

Якщо з документами все ok, а рівень ризику заявника достатній — із заявником укладається договір оренди біржового місця. Потім усім брокерам учасника видаються доступи до торгової системи, і можна подавати заявки на торги та укладати угоди.

Доволі складний процес. Скільки орієнтовно він займає часу? Із запитами, схоже, кілька тижнів.

Андрій Благодатний: Та ні. Процедури переважно автоматизовані, а запити — це взагалі найпростіше, що може бути: в системі акредитації натиснули одну кнопку і миттєво отримали всю інформацію. Остаточну перевірку здійснюють люди, які й говорять кінцеве слово. Але все одно — яким буде це слово, визначає методика.

Якими видами агропродукції можна торгувати на біржі?

Андрій Благодатний: Поки це високоліквідні товари, такі як пшениця, кукурудза, соняшник, соя та ріпак. Однак час покаже. Ми гнучкі, тож розширити перелік біржових товарів і додати ще одну культуру в довідник торгової системи — нескладний процес.

Що далі має робити учасник, який став членом біржі та отримав доступ до торгової системи?

Андрій Благодатний: Спостерігати за ринком, ціновим трендом, купувати і продавати. Біржа — це не лише інструмент купівлі—продажу, це ще й хороший спосіб учитися та розвивати свій бізнес під новим кутом.

Як продати чи купити продукцію на біржі? Розкажіть про цей процес простими словами.

Андрій Благодатний: Припустимо, у вас є товар для продажу. Ви вже зареєстровані на біржі та маєте доступ до торгової системи. Власне, заходите в торгову систему, обираєте торговий день, коли хочете продати, і створюєте заявку на продаж. До заявки додаєте документи, що підтверджують належність вам цього товару, його якість, та зазначаєте умови купівлі—продажу, на яких би хотіли укласти угоду: ціну, умови постачання, оплати тощо. Підписуєте документ електронним підписом і сплачуєте тимчасову гарантію, яка визначається залежно від вашого рейтингу надійності.

Потенційні покупці, які теж акредитовані на біржі, заходять в торгову систему і бачать вашу заявку на продаж. Оцінюють її та вирішують, чи влаштовують їх такі умови. Якщо так — у день торгів роблять ставку, тим самим говорячи про готовність укласти з вами угоду.

Припустимо, що укласти угоду з вами бажає ще 10 покупців. У торговій системі вони бачать, що хтось зробив вам цінову пропозицію і її розмір. Натомість — роблять свою, розмір якої більший за попередню. І так кожен, хто готовий заплатити більше, аби вибороти право укласти з вами договір.

Торги закінчуються, коли вже ніхто не робить нових пропозицій, а кінцевою ціною угоди є остання найвища пропозиція одного з покупців. Як у звичайному аукціоні — виграє той, хто більше платить. 

Важлива річ, про яку варто сказати, — в момент подання пропозиції на торгах покупець теж, як і продавець, сплачує тимчасову гарантію. Обидві ці гарантії перебувають на біржі, поки сторони не виконають договір, як слід. Потім гроші повертаються кожній стороні.

Ну а далі в торговій системі формується договір купівлі—продажу, який сторони підписують електронними підписами і йдуть його виконувати під наглядом Української універсальної біржі. На цьому торгова частина закінчується.

Ви сказали «тимчасова гарантія». Яка це сума, і чи готові учасники платити, особливо продавці?

Андрій Благодатний: Як я вже говорив раніше, розмір залежить від рівня надійності. Якщо абстрагуватися, то він складає від 1% вартості пропозиції на продаж для продавця і від 2% вартості пропозиції на купівлю — для покупця.

Чи готові платити? Покупці — безперечно, так. Якщо у них немає грошей, вони й не беруть участь у торгах. Щодо продавців, то відповідь проста — якщо ви хочете користуватися біржовими сервісами, вам доведеться виконувати їхні правила. Зрозумійте, правила однакові для всіх і написані для того, аби на біржі можна було жити у спокої та без втраченого часу і грошей. Не хочете платити гарантію — ризикуйте на позабіржовому ринку. Нервуйте, пишіть претензії, подавайте до суду. Ви самі вирішуєте, з якого боку класти важки на терези. Біржа — це лише інструмент, яким ви або скористаєтесь, або ні.

Одна важлива деталь. Як було зазначено, гарантія — тимчасова. Щойно ви виконаєте власну частину угоди — отримуєте свої гроші назад. З іншого боку, якщо ваш контрагент не виконав договір — його гарантія опиниться у вас. Хіба це не справедливо?

Які гарантії, що біржа поверне гроші?

Андрій Благодатний: Давайте візьмемо такий кейс. Припустимо, ви продаєте 100 т товару за ціною 10 000 грн. Всього вартість заявки складе 1 млн грн. Розмір тимчасової гарантії складає 10 тис. грн із розрахунку 1 млн грн помножити на 1%. Якщо подумати логічно, то біржі зі статутним капіталом у 70 млн грн і репутацією в 26 років немає жодного сенсу заради 10 тис. грн зруйнувати все. Втратити ліцензію, звільнити 100 людей і втратити ринки, на яких біржа отримує прибуток. Не говорячи вже про витрачені мільйони на розвиток Агромаркет УУБ і його безкоштовну для всіх підтримку. 

Зрозумійте, ми приходимо на ринок і будуємо, вкладаючи в нього. Я думаю, що це переконлива відповідь.

Переконливо. Тоді яка вартість послуг біржі за наданий сервіс?

Андрій Благодатний: Знову ж таки, це може здатися дивним, але пілотний період проєкту для учасників буде повністю безкоштовним. Ми лише починаємо, і проєкт розрахований на роки. Далі, звісно, ми впровадимо плату. Якою вона буде? Можна провести паралель із працюючими ринками, де вартість складає 0,05% з контракту для кожної сторони. Щодо аграрного біржового ринку, то плата, ймовірно, буде меншою, оскільки ємність цього ринку більша, і покривати витрати на підтримку сервісів та роботу команди буде значно простіше. У будь-якому разі ринок сам відрегулює ціноутворення.

Тоді, мабуть, останнє запитання: коли ви розпочинаєте?

Андрій Благодатний: Ми вже розпочали. Наразі проводимо тестові угоди, визначаємо доопрацювання, які потрібно здійснити, щоби ринку було ще комфортніше функціонувати. Оновлюємо цифрові сервіси, робимо покрокові відеоінструкції, працюємо з контакт-центром, аби відповіді на запитання ринку були зрозумілими та лаконічними, готуємо тестові торги, на яких можна буде навчитися торгувати. Інакше кажучи — займаємося тим, щоб максимально охопити усі можливі питання та сценарії. Відкриття аграрного біржового ринку очікуйте вже найближчим часом.

Дуже вам дякую за цікаве інтерв’ю. Чекатимемо на відкриття і розповідь про нові сервіси.

Андрій Благодатний: Дякую вам!

Світлана Яценко, AgroPortal.ua