Особистий погляд

Україна підійшла дуже близько до дерегулювання ринку конопель — 13 лютого Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №7457 «Про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) у медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності».

Аграрії в усьому світі стикаються з численними кризами — це зміна клімату, втрата біорізноманіття, логістика, монополізація продсистеми тощо. А для українських фермерів додатковим викликом стала війна.

Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» може стати революцією у системі зрошуваного землеробства. Здавалося б, українське законодавство йде назустріч товаровиробникам. Проте бюрократичні процедури з передачею майна у власність ОВК зрошувальних систем гальмують процес.

Будьмо відвертими: українських фермерів ніхто особливо не балував пільговими умовами співпраці навіть до початку повномасштабної війни. Безвідсоткові кредити та відтермінування платежів отримували переважно тільки ті агровиробники, котрі мали тривалу позитивну історію відносин із фінансовою установою чи постачальником продукції.

Більшість грибних господарств, які працювали до повномасштабного вторгнення, відновили виробництво та продовжують функціонувати. Обсягів виробленої продукції достатньо для закриття потреб внутрішнього ринку, тож наразі в імпорті грибів немає потреби.

Більшість фермерів нині працюють на голому ентузіазмі. Ціни на зерно вдвічі менші, ніж до війни. Ті аграрії, які не змогли провести економічну трансформацію та оптимізувати виробництво відповідно до реалій воєнного часу, а також не мають змоги експортувати зерно, на жаль, припинили господарську діяльність.

Прагнення до самовдосконалення, відповідальність і старанна праця сприяли швидкому кар’єрному зростанню Олександра Келипи від продавця насіння на овочевому ринку до керівника Вінницького представництва LNZ Group у 25 років.

Сорго добре переносить посуху і може конкурувати з кукурудзою або ж доповнювати її. Із зерна сорго можна виготовляти безглютенову крупу, борошно, а також цукор, мед і сироп. Порівняно з кукурудзою витрати на виробництво менші, а ціна на продукцію — вища. Проблема лише у реалізації, адже ринки збуту для цієї культури ще повною мірою не відпрацьовані.

Минулого року економічні очікування будувались на припущеннях про стабільну фінансову підтримку партнерів і завершення війни, але цьогоріч ці фактори залишаються невизначеними. До того ж 100% аналітиків припускають, що війна триватиме протягом усього 2024 року. А основними ризиками є відсутність міжнародного фінансування, зупинка зернового коридору та проблеми з експортом наземними шляхами.

Станом на кінець 2023 року спостерігалося рекордне зростання ціни на картоплю, і це при тому, що в Україні урожай був вище середнього. Проблема у відсутності сховищ та недотриманні технологій. Простіше кажучи, багато картоплі просто згнило.

Реалії українського ринку дронів для сільського господарства наразі є досить складними, тому не очікується ні зростання, ні падіння їх продажів. Передбачається, що рівень активності цього ринку залишиться сталим.

Ціна на гречку на полицях українських магазинів порівняно з груднем минулого року впала більш ніж удвічі, а саме на 55,8% — з 74,69 грн/кг до 32,98 грн/кг. Разом із ННЦ «Інститут аграрної економіки» розбиралися, що цьому передувало.

У святкових промовах часто звучить, що рік був складний, але у новому буде краще. В українських реаліях: рік був складним, але єднаємось і готуємось до ще більших викликів.

У 2016 році LNZ Group стала власником компанії «УкрАгроПротект» і в результаті — цілої низки сучасних високоефективних препаратів. Спочатку LNZ Group випробовувала продукти на своїх полях. Перевіривши та впевнившись у ефективності роботи препаратів, компанія вирішила поділитися досвідом їх використання з іншими аграріями.

Українські агровиробники вже другий рік працюють в умовах обмеженого фінансування, ускладненої логістики та низьких цін. Ці фактори зупиняють розвиток підприємств і скорочують обсяги експорту. Але частина компаній, заручившись підтримкою міжнародних партнерів, мають змогу вдосконалювати виробництво, опановувати нові напрями переробки та виходити на нові ринки.

Втрати та пошкодження в агросекторі, спричинені війною, складають $40 млрд. І це весняні розрахунки KSE без урахування наслідків руйнування Каховської ГЕС. Актуальних даних на сьогодні немає, проте самі аграрії вказують, що втрати сягають $500/га.

Аграрний бізнес продовжує функціонувати попри всі негаразди. На думку керівника відділу продажів Одеського представництва LNZ Group Юрія Красікова, саме на фермерах і людях, пов’язаних із аграрною галуззю, тримається продовольча безпека країни.

Завершується другий рік повномасштабної війни. Весь цей час органи місцевого самоврядування є стабільним інструментом у вирішенні широкого кола проблемних питань. Протягом року AgroPortal.ua спілкується з очільниками громад із різних куточків України та розповідає про їхні проблеми, сьогодення та плани після перемоги.

Українські виробники можуть отримати безповоротні кошти на розвиток інновацій, обладнання та експертну допомогу. Але проблема в тому, що не всі компанії та підприємства вміють працювати з донорськими коштами та грантами.

Українська заморожена продукція має потенціал для успішного виходу на різноманітні ринки. Проте наразі увага виробників зосереджена на можливості зайти на нові ринки, зокрема, країн арабського світу.