Особистий погляд

Розумне планування та інвестиції в ефективність, стале майбутнє і не короткострокове очікування доходу. Це основні засади філософії сімейного підприємства AMAZONE — німецького виробника агротехніки, який почав свою діяльність ще 140 років тому.

За неофіційними прогнозами, більше половини маленьких фермерських господарств уже цього року будуть банкрутами. Та й ситуацію на 2024 рік складно спрогнозувати в умовах обмеженої логістики та низьких цін на агропродукцію.

Реалізація та експорт зернових наразі є болючою темою для всіх агровиробників, адже до ускладненої логістики додалася проблема з низькими цінами на зерно. Більшість аграріїв сьогодні знаходяться у пошуку рішень, які дозволять їм і надалі працювати: одні планують розвивати переробку, інші для підтримки свого бізнесу шукають грантові можливості, дехто вчиться самостійно експортувати вирощену продукцію.

Через нестачу фінансових ресурсів у аграріїв під урожай-2024 в Україні буде посіяно на 20% менше озимих, ніж минулого року. Це призведе до скорочення обсягів виробництва пшениці наступного сезону.

Україна має вигідне географічне розташування та сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування хмелю.

Власники терміналів у польських портах зацікавлені у наявності транзитних зернових вантажів з України, але їхня пропускна здатність досі ще дуже обмежена, і для збільшення вантажоперевезень потрібно вкладатися в інфраструктуру.

На одній із наймасштабніших виставок агротехнологій Agritechnica 2023, яка традиційно відбудеться у Ганновері (Німеччина), цього року буде представлено понад 30 компаній з України — від техніки для обробітку ґрунту до транспортування, зберігання та післязбиральної обробки. Вперше організовується національна експозиція українських підприємств-виробників за участю 13 компаній та провідних національних асоціацій.

Найбільших втрат в окупованих росіянами селах Чернігівщини зазнали господарства, які займалися тваринництвом. Якщо в рослинництві після розмінування полів аграрії могли приступати до робіт, то оновлення поголів’я на фермах та повернення до довоєнних показників займає 3-4 роки. І це за наявності фінансування, якого зараз виробники не мають.

За оцінкою Київської школи економіки, доступність харчових продуктів для українців знизилася на 43% проти лютого 2022 року. Майже третина жителів країни потребує допомоги з харчовими продуктами і є незахищеною в контексті продовольчої безпеки.

З початком повномасштабного вторгнення весь аграрний сектор зазнає збитків. Та найбільше потерпають сільгоспвиробники з невеликим земельним банком до 1000 га. Низькі ціни на зерно, ускладнена логістика, дефіцит кадрів — це те, з чим дрібним фермерам доводиться стикатися щодня.

До війни сільгоспвиробники добре заробляли на олійних культурах, і проблем з реалізацією ніколи не було, адже попит був як з боку переробників, так і експортерів. Зараз собівартість вирощування олійних виросла, ціна на них падає, маржі майже немає.

Яким має бути суспільно-політичний договір, який об’єднає українців усюди та з різним досвідом? Довкола чого будувати культуру єдності, яка стане міцним фундаментом для розвитку держави? Що лежить в основі єдності сталих націй, та чи спрацює їхній досвід для нас?

Найбільші експортні потоки агропродукції наразі спрямовуються через Дунайський хаб — це порти Кілії, Рені та Ізмаїлу. Проте кожен ворожий обстріл означає зменшення постачання, зростання ризиків втрати вантажу й транспорту.

Ринок експорту за час повномасштабного вторгнення зазнав разючих змін. Якщо в довоєнний період 90% експорту зернових здійснювалося 20 операторами, то сьогодні тисячі компаній намагаються знайти шляхи, яким чином вивезти зерно.

Окрім низьких цін на вирощене зерно, аграрії мають ще й складнощі з реалізацією продукції. За умов, коли ціни на ринку впали, а вартість логістики зросла, постає запитання: чи виживуть фермери?

Сільськогосподарське підприємство ТОВ «Ковтуна О.В.», що знаходиться у селі Українка на Миколаївщині, до початку повномасштабного вторгнення постійно інвестувало кошти у розвиток для налагодження виробничого процесу: закуповували інноваційну техніку, поливні системи, будували склади тощо. Після деокупації Миколаївської області підраховують знищену техніку та збитки.

У розпал жнив та посівної кампанії аграрний ринок обговорює питання — куди і за скільки збувати рекордний урожай. Західні кордони, через продовження заборони на імпорт української продукції трьома країнами ЄС, стають ще більш вузьким місцем для українського зерна.

Сіяти озимі, як і раніше, чи зменшувати під ними площу? Таке питання сьогодні стоїть перед українськими аграріями. Головна причина — низька ціна, яка заводить їх навіть не в нуль, а у великий мінус.

Органічна ферма «Козак Органік» з перших днів повномасштабного вторгнення опинилася під окупацією. За рішенням власників, уже другий рік поспіль вони нічого не вирощують, щоб не годувати окупантів, а також задля збереження сертифікації. Адже якщо інспектор з органіки не зможе до них приїхати, то відповідна сертифікація анулюється, а відновити її можна буде не раніше, ніж за два роки.

На сьогодні та, ймовірно, ще найближчим часом оптимальним варіантом для придбання сільськогосподарської техніки є кредитування від банків або ж послуги лізингу. Одним із яскравих прикладів ефективного партнерства стали Ощадбанк і John Deere, які пропонують аграріям кращі умови для придбання потрібної їм техніки.