Часу купувати селітру та сульфат амонію вже обмаль. Це слід було робити ще в січні – на початку лютого. На заводах продукція вже розпродана по березень включно й зі швидким відвантаженням наявна лише у торговельних компаніях. Також селітру продовжують завозити імпортери з Польщі, Болгарії, Литви через західний кордон, порти Дунаю, є пропозиції й по портах Великої Одеси. Дуже малоймовірно, що ціна на селітру буде знижуватися найближчим часом. Це можливо лише за умови значного падіння ціни на газ, тоді через декілька тижнів ймовірне зниження і по селітрі.
Виходимо в поле: аграрії економлять на добривах і переходять на сою
04 березня 2024, 05:54 8337
У південних областях України почалися польові роботи, і хоча аграрії вимушені економити на добривах, без азотної групи не обійтись. Експерти радять не затягувати із закупівлею добрив, адже ціни на них не знижуватимуться, а от логістика може ускладнитися.
Гроші багатьох фермерів досі «в зерні», оскільки велика кількість виробників не продала урожай, очікуючи кращих цін, тож вільних коштів бракує. Хоча співвідношення вартості агропродукції до вартості добрив зараз є кращим, ніж минулого року, але все одно воно більше, ніж до повномасштабного вторгнення, розповів аналітик ринку добрив торгово-аналітичної компанії Barva Invest Костянтин Кінжалов.
Селітра та карбамід дешевшати не будуть
Ціна на селітру від Ostchem 19 лютого знизилася на 13%. Станом на кінець місяця вона складала 17700 грн/т для західних і деяких південних областей і 18100 грн/т — для інших регіонів.
Костянтин Кінжалов, аналітик ринку добрив торгово-аналітичної компанії Barva Invest
На карбамід ціна від українського виробника незмінна вже більше місяця — 22500 грн/т, однак постачання можливі вже на квітень. Тож якщо аграрії хочуть придбати товар, варто звертатися до торгових компаній, які викупили певні обсяги з Черкаського «Азоту». Вже два роки це єдиний діючий в Україні завод з виготовлення карбаміду. Сєвєродонецький завод — на тимчасово окупованій території, «ДніпроАзот» простоює з лютого 2022 року, Одеський припортовий завод — з вересня 2021 року.
Черкаський завод не здатний повністю покрити потреби ринку, тому є постачання з Азербайджану, Туркменістану, Узбекистану, а також у менших обсягах із Єгипту, Литви, Польщі.
Костянтин Кінжалов, аналітик ринку добрив торгово-аналітичної компанії Barva Invest
Повторення минулорічної ситуації, коли перед початком сезону ціна на імпортний карбамід падала, оскільки знижувалися світові ціни, малоймовірне. Зволікати із закупівлею карбаміду в очікуванні зниження української чи імпортної ціни не варто, краще купувати вже зараз. Світові ціни не демонструють тенденції до зниження, лишаючись досить високими. Навіть якщо вони знизяться, карбамід за новими цінами може не прийти вчасно в господарство. Дійсно, попит у травні буде нижчим, ціни також можуть знизитися під тиском цін на газ, однак товар на пік сезону вже буде проданий. Якщо вичікувати й далі, то постачання будуть уже на травень чи навіть червень.
Провідним індустріальним виробником КАС в Україні лишається Черкаський «Азот», що працює у звичайному режимі, але товар розпроданий далеко за березень. Попит на КАС є і буде лише зростати, адже сезон розпочинається у квітні, також досить активно купують КАС і в травні. Ціна може бути знижена під тиском цін на газ. В очікуванні цього є певне відтермінування закупівель, плюс КАС потребує спеціального зберігання та транспортування, що також сприяє придбанню добрива більше до початку внесення.
Є на ринку також неіндустріальні виробники КАС, які отримують його не за допомогою хімічних реакцій, а шляхом змішування розчинів селітри і карбаміду.
Оскільки КАС представлений більшою кількістю виробників, суттєвого дефіциту не передбачається. Однак з огляду на те, що карбамід уже розпроданий далеко за пік сезону, і вартість його досить висока, у неіндустріальних виробників може бути досить висока собівартість на цей вид добрива.
Ціни на КАС так само залежать від ціни на газ. Обсяги імпорту невеликі — з Польщі, Литви та Болгарії, і вони не тиснуть на українського виробника. Єдиною проблемою щодо КАС залишається те, що в пік сезону виникає проблема з доставкою, адже добриво не може перевозитися в звичайному транспорті, а потребує спеціалізованих цистерн, а такого спецтранспорту не так багато. Якщо усі вийдуть із закупівлями КАС безпосередньо у пік сезону, буде проблема саме з доставкою, попереджає Костянтин Кінжалов.
«Добрива купують і будуть купувати. Азотна група купуватиметься завжди. По комплексних добривах аграрії можуть пропустити рік і навіть два. Азотні добрива застосовують щороку, хоча можуть скорочувати норми внесення», — підсумував аналітик Barva Invest.
Аграрії змінили стратегію закупівлі добрив
У ТОВ «Сейм Агро» на Сумщині через близькість до кордону та постійні обстріли обробляють лише 50% земельного банку. Фінансовий директор підприємства Єгор Скляров зазначає, що цього року немає проблем із наявністю добрив.
Єгор Скляров, фінансовий директор ТОВ «Сейм Агро»
Щоправда, ми змінили стратегію, оскільки в довоєнний час практикували закупівлю добрив на весняну посівну ще восени. Такий підхід нас врятував 2022 року. А з культур значно допомогла і забезпечила ліквідність наявність ріпаку в сівозміні.
2023 року в «Сейм Агро», попри всі складнощі й за певного скорочення технологій (у господарстві не так багато вкладають, як це було до війни), мали три рекорди з урожайності — пшениці, кукурудзи та ріпаку.
Торік кукурудзи сіяли небагато — втричі менше, ніж до війни. І на цей рік також планують сіяти.
Єгор Скляров, фінансовий директор ТОВ «Сейм Агро»
Але глобально ми не змінювали сівозміну, стабільно вирощуючи п’ять культур: кукурудзу, пшеницю, сою, ріпак і соняшник. Лише змінюємо співвідношення, цьогоріч збільшимо площі під соєю, але не рекордно для нашого господарства.
Не в усіх є кошти на добрива
ФГ «Рудич» обробляє 420 га в Полтавській області. Власник Ігор Рудич говорить, що вже закупили насіння, а коштів для добрив немає взагалі.
Ігор Рудич, власник ФГ «Рудич»
Отримав близько 2 т добрив від ДАР (Державний аграрний реєстр). Підживлення по мерзлоталому ґрунту проведемо, оскільки це важливий процес, пшеницю потрібно підживити. По соняшнику і кукурудзі норму внесення доведеться скорочувати. Можливо, вдасться реалізувати минулорічну сою, тоді придбаємо добрива для слабкіших полів.
У господарстві планують вдвічі збільшити площі під горохом за рахунок кукурудзи. Пшениця, соя і соняшник залишаться в тих же межах.
Вдвічі менше кредитів
Керівник ФГ «Полтава-Агро» (900 га, Полтавська область) Григорій Шамрицький розповів, що господарство готове до посівної на 50%, уже обрані постачальники посівного матеріалу та ЗЗР. Добривами ще не забезпечені, але домовленості про постачання вже є.
Григорій Шамрицький, керівник ФГ «Полтава-Агро»
Ми вже в полі. Через несприятливу погоду восени кукурудзу збирали пізно, тож частина полів залишилася необробленою. Тому зараз оремо та дискуємо, паралельно підписуємося під кредитування, постачання та закупівлі на цей сезон.
За словами фермера, кредитів надають вдвічі менше, ніж до повномасштабного вторгнення. Ця сума не покриває витрат на проведення посівної кампанії. Втім, є альтернативні програми, товарні кредити — так, постачальники ЗЗР та посівмату за оплати 20-30% готові чекати фінального розрахунку до осені.
Григорій Шамрицький, керівник ФГ «Полтава-Агро»
Використовуємо усі наявні можливості, щоб посіяти в дуже складних умовах. Технікою майже забезпечені. Нову не купуємо, адже це додаткові боргові зобов'язання. Лише докупили котки, ведемо перемовини щодо постачання ще однієї борони для закриття вологи.
Мінус кукурудза, плюс соя
Уже другий рік у ФГ «Полтава-Агро» передпосівні добрива в ґрунт не вносять, загальний обсяг їх скоротили в середньому в 3-4 рази.
«Добрива будемо вносити за допомогою сівалки під час посіву. Якщо раніше норма складала 300-350 кг/га, то сьогодні це 60-70 кг/га. Поле цього не вибачає, але свідомо вносимо менше за браком коштів», — розповідає Григорій Шамрицький.
Змінили й сівозміну. Якщо до повномасштабного вторгнення основною культурою в господарстві була кукурудза, а соняшник, соя і пшениця — додаткові, то зараз основна культура — соя, а від кукурудзи відмовилися взагалі. Площі під соєю збільшили вдвічі, планують укласти прямі експортні контракти.
Григорій Шамрицький, керівник ФГ «Полтава-Агро»
Минулого сезону кукурудза показала $150 збитку з кожного гектара. Зараз вона майже вдвічі дешевша, ніж до повномасштабної війни, оскільки затратна частина виросла у 1,5 раза. Тому кукурудза для нас, малих аграріїв, є збитковою. Крім того, втричі дорожча в логістиці. Є різниця: вивезти 3 т сої чи соняшнику з гектара чи 9-10-12 т кукурудзи, при тому що вона в 4-5 разів дешевша за сою.
Тож багато аграріїв перейшли на сою, соняшник, пшеницю. На ціни це не вплине, вважає керівник ФГ «Полтава-Агро».
«Якщо в Україні вироблять на 10-15% більше сої, це не вплине на світовий ринок, особливо зважаючи на загальне скорочення валового виробництва зернових на 30%. До того ж у межах країни вже побудовано і ще будується низка заводів із переробки сої. Ціна буде стабільною, а, можливо, ще й зростатиме», — прогнозує Григорій Шамрицький.
Брак складів і зерновозів
В одеському господарстві «Еліт» сівозміну не змінювали. Планують сіяти, як і раніше, пʼять культур: пшеницю, кукурудзу, соняшник, горох, ріпак.
Григорій Тулба, власник ФГ «Еліт»
У поле заходити будемо вже сьогодні-завтра. Почнемо з підживлення, культивування, боронування, оскільки верхній шар у 2-2,5 см сухий, і потрібно закривати вологу. Щосили намагаємося не скорочувати обсяги внесенння добрив, адже озимина увійшла в зиму слабкою через пізні дощі. Добрива закуповували наприкінці минулого року, тоді ціни були на 1000 грн/т менші.
У господарства уже багато кредитів, далі збільшувати ліміт банки не хочуть. Також є проблема з приміщеннями, адже минулорічний урожай не проданий через низькі ціни. У наявності лише один зерновоз, і в період стабілізації цін цього недостатньо для вивезення значних обсягів, а винаймати додаткових перевізників дуже дорого.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
