Коноплі в законі. Які можливості відкриваються для українського фермера

Закон вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності, саме в той період вирощування конопель, коли Держлікслужба має приїжджати у господарства і брати суцвіття на аналіз на вміст тетрагідроканабінолу (ТГК).

Технічні сорти конопель будуть і надалі вирощуватися на відкритих площах як сільгосппродукція, а от медичні сорти — вже в теплицях.

За словами керівного партнера компанії ViteoHemp, яка виробляє з конопель батончики, олію та протеїн, Олександра Дойнікова, де-факто навесні фермер, не маючи ліцензії, може сіяти коноплі.

Тепер фермеру, який обробляє декілька гектарів конопель, не потрібна ліцензія, не потрібно проходити «три кола пекла» в МВС, ВОЗ та Держлікслужбі. Він має лише задекларувати свою посівну площу. Натомість, за словами Олександра Дойнікова, Держлікслужба має вибудувати собі ергономічну модель, за якої буде можливість проїхатись по всіх фермерах і взяти на лабораторний аналіз суцвіття.

Також підприємець зазначає, що можуть виникнути проблеми з посівним матеріалом, адже якщо він буде неналежної якості та потрапить до рук тих, хто лише заходить у цю нішу, можливі розчарування.

Раніше фермерам було дозволено вирощувати технічні сорти конопель із вмістом ТГК менше ніж 0,08% (до прикладу, у країнах ЄС допустимий відсоток ТГК для технічних сортів складає 0,2%, у США — 0,3%, у Швейцарії — 1%). Тепер норма вмісту піднялася до рівня не вище 0,3% — для промислових цілей.

«Для мене як виробника готової продукції дуже класно, що цей рівень підвищено, адже чим більше ключових канабіноїдів, тим більше користі несе рослина. Конопля — це культура, яка допоможе фермеру в сівозміні, відновить ґрунт. Звісно, є свої нюанси, але коноплі взагалі невибаглива культура», — каже підприємець в ефірі Instagram.

Олександр Дойніков зазначає, що в Україні зараз великий дефіцит конопель, але, крім харчової промисловості, їх можна використовувати в багатьох інших галузях.

«Зараз є запити йти в целюлозу, пластик відходить на другий план. Ви лише уявіть: щоб виробити картон із целюлози, дереву потрібно рости 20 років, а коноплі точно такий самий обсяг з гектара можуть давати щороку», — оцінює він перспективність ніші.

Серед переваг конопель є те, що виробники можуть забирати сировину у фермерів прямо з поля, не потрібні елеватори чи інше обладнання, щоб її доробляти. Хтось забере тресту, хтось — насіння.

Він навіть розглядає таку модель, що виробники будуть давати насіння фермеру, щоб той вирощував коноплі винятково під його продукцію.

Іванна Панасюк, AgroPortal.ua