Від хімії до органіки: що потрібно, аби кукурудза та озимина вийшли в плюс

У ТОВ «Агрофірма «Колос» на Київщині активно змінюють та впроваджують у виробництві нові прийоми та підходи. Заступник директора з наукової роботи підприємства Володимир Багатченко розповів під час конференції «День агронома», що в господарстві змінилися посівні площі. Так само суттєвих змін зазнала сівозміна і загалом в Україні: у 2000-х роках вирощували ріпак на площі 100 тис. га, сьогодні — 1 млн га, посіви соняшнику збільшилися з 1,6 млн га до 6,2 млн га, кукурудзи — з 1,2 млн га до 4,6 млн га. А ось площі під озимою пшеницею зменшилися з 7,6 млн га до 6,6 млн га. Володимир Багатченко повідомив, що на значних площах в Україні почали вирощувати сидерати.

Щодо добрив, то ще в 90-х в Україні в середньому господарства вносили 141 кг мінерального живлення, згодом переглянули цей прийом у бік зменшення і сьогодні застосовують приблизно 100-120 кг міндобрив та поступово переходять на біологічні. Володимир Багатченко зазначає: Європа тримає «зелений курс», то й ми маємо йти в даному напрямку.

Аби біологізувати господарство, відновити ґрунти і тим самим покращити агровиробництво, у ТОВ «Агрофірма «Колос» застосовують сучасне обладнання, сертифіковане насіння, раціонально використовують водні ресурси. Основну увагу приділяють правильному вибору сівозмін, відновленню та збереженню родючості ґрунтів, різноманітності культур, боротьбі з фітопатогенами, мікроорганізмами, шкідниками, бур'янами саме екологічними засобами і методами.

ТОВ «Агрофірма «Колос» проводить спільну наукову діяльність із багатьма науковими установами України. В напрямі селекції працюють із озимою пшеницею. Наразі зареєстрували 9 сортів, ще три знаходяться на державному сортовипробуванні. Більше 50 тис. сортозразків зростають на Львівщині. Загальна площа селекційного поля щороку займає понад 20 га.

За допомогою препаратів біологічного походження можна протруювати насіння, інокулювати його, захищати рослини від хвороб та шкідників. Біопрепарати зменшують хімічне навантаження на рослину, стимулюють ріст і розвиток рослин, не дають поглинати рослинам токсичні речовини тощо.

Крім того, у господарстві готують добрива з відходів сільськогосподарського виробництва. Одне з найцінніших добрив — це компост на основі гною, з яким у ґрунт потрапляє велика кількість мікроорганізмів, які, розкладаючи органічну масу, перетворюють важкорозчинні речовини на легкорозчинні, доступні для рослин. Кількість мікроорганізмів становить приблизно 2% від загальної маси компосту. Під час мінералізації компосту виділяється вуглекислий газ, який використовується рослиною в процесі фотосинтезу.

Якщо порівняти ціни на мінеральне та органічне живлення, то сьогодні нітроамофос 16:16:16, наприклад, коштує 27 тис. грн/т, а компост, який виготовляє ТОВ «АФ «Колос», обійдеться у 432 грн/т, пояснює Володимир Багатченко. Але діючої речовини в нітроамофосі 480 кг, а в компості — лише 22,5 кг. Однак вартість цієї речовини становить 56,25 грн у NPK та 19,2 грн у компості. І якщо внести 15 т компосту, це все одно що використати 700 кг нітроамофоски (вартість д.р. на 1 га складатиме майже 19 тис. грн, тоді як у компості — 6480 грн), говорить фахівець.

Господарство також отримало прибуток і за вирощування озимини, у той час як багато фермерів регіону опинилися в мінусі.

«Ми зібрали на круг трішки більше за 7,5 т/га. Мінеральної складової використали 53 кг в д.р. Чистий прибуток склав 17 тис. грн», — повідомив фахівець.

Він додав, що, провівши аналіз ґрунту після збору пшениці, практично не вносивши мінеральної складової, отримали середнє забезпечення азотом 167, дуже високі показники фосфору і калію та підвищений рівень гумусу. 

Володимир Багатченко зазначає, що біологізація виробництва дає змогу зменшити витрати на вирощування сільськогосподарської продукції, що в умовах воєнного стану та нестабільної економічної ситуації є важливим фактором для фермерів. 

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua