Від хімії до органіки: що потрібно, аби кукурудза та озимина вийшли в плюс

19 березня 2024, 05:48 1971

Сучасні аграрії роблять усе, щоб відновити землі та збагатити їх корисною мікрофлорою. Зокрема, поєднують технології, впроваджують інновації, переходять з класики на більш ощадливі системи обробітку ґрунту.

Це дозволяє фермерам бути впевненими у отриманні стабільного врожаю та якості продукції, крім того, можна суттєво зекономити на ресурсах.

Орієнтир на «зелений курс»

У ТОВ «Агрофірма «Колос» на Київщині активно змінюють та впроваджують у виробництві нові прийоми та підходи. Заступник директора з наукової роботи підприємства Володимир Багатченко розповів під час конференції «День агронома», що в господарстві змінилися посівні площі. Так само суттєвих змін зазнала сівозміна і загалом в Україні: у 2000-х роках вирощували ріпак на площі 100 тис. га, сьогодні — 1 млн га, посіви соняшнику збільшилися з 1,6 млн га до 6,2 млн га, кукурудзи — з 1,2 млн га до 4,6 млн га. А ось площі під озимою пшеницею зменшилися з 7,6 млн га до 6,6 млн га. Володимир Багатченко повідомив, що на значних площах в Україні почали вирощувати сидерати.

propData.content.image
Володимир Багатченко, заступник директора з наукової роботи ТОВ «Агрофірма «Колос»

Посіви кормових культур сьогодні займають суттєву площу — 3,6 млн га. Ці культури природним чином забезпечують біологічну стабільність ґрунту.

Щодо добрив, то ще в 90-х в Україні в середньому господарства вносили 141 кг мінерального живлення, згодом переглянули цей прийом у бік зменшення і сьогодні застосовують приблизно 100-120 кг міндобрив та поступово переходять на біологічні. Володимир Багатченко зазначає: Європа тримає «зелений курс», то й ми маємо йти в даному напрямку.

propData.content.image
Володимир Багатченко, заступник директора з наукової роботи ТОВ «Агрофірма «Колос»

Коли в Україні було достатньо розвинене тваринництво, ми вносили майже 9 т/га органічних добрив. На сьогодні цифра сягає 0,5 т/га і менше. Норми внесення органічних добрив мають бути на рівні 8-14 т/га, а ми застосовуємо в середньому менше 0,5 т/га. До цього призвело скорочення поголів’я ВРХ. У 90-ті роки в Україні було понад 25 млн голів ВРХ, а сьогодні — менше 2,5 млн. 

Аби біологізувати господарство, відновити ґрунти і тим самим покращити агровиробництво, у ТОВ «Агрофірма «Колос» застосовують сучасне обладнання, сертифіковане насіння, раціонально використовують водні ресурси. Основну увагу приділяють правильному вибору сівозмін, відновленню та збереженню родючості ґрунтів, різноманітності культур, боротьбі з фітопатогенами, мікроорганізмами, шкідниками, бур'янами саме екологічними засобами і методами.

Наукова діяльність господарства: загальна площа селекційного поля займає понад 20 га

ТОВ «Агрофірма «Колос» проводить спільну наукову діяльність із багатьма науковими установами України. В напрямі селекції працюють із озимою пшеницею. Наразі зареєстрували 9 сортів, ще три знаходяться на державному сортовипробуванні. Більше 50 тис. сортозразків зростають на Львівщині. Загальна площа селекційного поля щороку займає понад 20 га.

propData.content.image
Володимир Багатченко, заступник директора з наукової роботи ТОВ «Агрофірма «Колос»

Також ми селекціонуємо кукурудзу. Наразі зареєстровано 5 гібридів, 6 знаходяться на державному сортовипробуванні. У роботі зараз понад 50 лінійних зразків. Щодо сої, минулого року до держреєстру внесено три наших нових сорти, а в селекційній роботі ще понад 500 сортів. Також ми селекціонуємо гречку та сидеральні покривні культури. Вся ця наукова робота направлена на біологізацію, щоб отримати кращі результати за біологічного способу вирощування рослин.

Нагодуй бактерію, і бактерія нагодує рослину

За допомогою препаратів біологічного походження можна протруювати насіння, інокулювати його, захищати рослини від хвороб та шкідників. Біопрепарати зменшують хімічне навантаження на рослину, стимулюють ріст і розвиток рослин, не дають поглинати рослинам токсичні речовини тощо.

propData.content.image
Володимир Багатченко, заступник директора з наукової роботи ТОВ «Агрофірма «Колос»

Ми виготовляємо власні біопрепарати і застосовуємо їх на зернових, зернобобових, кормових, технічних культурах, а також садових та тепличних. Використовуємо біодобрива, готуємо їх також самостійно (витяжка з вермигумусу + низинний торф + леонардит). А ще біогранулу ми вносимо аплікаторами під час висіву культур. Тож ґрунт на наших полях здоровий, утримує вологу, має високу водопроникність, насичений корисними мікроорганізмами.

Крім того, у господарстві готують добрива з відходів сільськогосподарського виробництва. Одне з найцінніших добрив — це компост на основі гною, з яким у ґрунт потрапляє велика кількість мікроорганізмів, які, розкладаючи органічну масу, перетворюють важкорозчинні речовини на легкорозчинні, доступні для рослин. Кількість мікроорганізмів становить приблизно 2% від загальної маси компосту. Під час мінералізації компосту виділяється вуглекислий газ, який використовується рослиною в процесі фотосинтезу.

propData.content.image
Володимир Багатченко, заступник директора з наукової роботи ТОВ «Агрофірма «Колос»

Для створення цінного добрива до відходів ми додаємо мікробіологічний препарат. За 10-15 днів залежно від погодних умов до суміші майбутнього добрива додаємо біокомплекс (розроблений нами препарат), а пізніше — мікробіологічний продукт. Так утворюється сипуче добриво, розмір частинок становить не більше 12 мм, вологість — 60-70%.

Фінансова та екологічна вигода від органіки

Якщо порівняти ціни на мінеральне та органічне живлення, то сьогодні нітроамофос 16:16:16, наприклад, коштує 27 тис. грн/т, а компост, який виготовляє ТОВ «АФ «Колос», обійдеться у 432 грн/т, пояснює Володимир Багатченко. Але діючої речовини в нітроамофосі 480 кг, а в компості — лише 22,5 кг. Однак вартість цієї речовини становить 56,25 грн у NPK та 19,2 грн у компості. І якщо внести 15 т компосту, це все одно що використати 700 кг нітроамофоски (вартість д.р. на 1 га складатиме майже 19 тис. грн, тоді як у компості — 6480 грн), говорить фахівець.

propData.content.image
Володимир Багатченко, заступник директора з наукової роботи ТОВ «Агрофірма «Колос»

2023 року ми зібрали 12,6 т/га кукурудзи з вологістю 16,5%. Мінерального азоту використали всього 16 кг в д.р. Витрати на 1 га склали 29 тис. грн, собівартість 1 т — 2300 грн. Чистого прибутку ми отримали 40 тис. грн.

Господарство також отримало прибуток і за вирощування озимини, у той час як багато фермерів регіону опинилися в мінусі.

«Ми зібрали на круг трішки більше за 7,5 т/га. Мінеральної складової використали 53 кг в д.р. Чистий прибуток склав 17 тис. грн», — повідомив фахівець.

Він додав, що, провівши аналіз ґрунту після збору пшениці, практично не вносивши мінеральної складової, отримали середнє забезпечення азотом 167, дуже високі показники фосфору і калію та підвищений рівень гумусу. 

propData.content.image
Володимир Багатченко, заступник директора з наукової роботи ТОВ «Агрофірма «Колос»

Ще 2011 року вміст гумусу в наших ґрунтах становив 3,15%, 2018 року він уже зріс до 4,22%. Менше ніж за 10 років вміст гумусу збільшився на понад 1%. Урожайність пшениці зросла з 4,5 т/га до 7,64 т/га, та й інші культури суттєво додали.

Володимир Багатченко зазначає, що біологізація виробництва дає змогу зменшити витрати на вирощування сільськогосподарської продукції, що в умовах воєнного стану та нестабільної економічної ситуації є важливим фактором для фермерів. 


Вікторія Полевик, AgroPortal.ua