Віднайти формулу беззбитковості, або Як фермери заходять у сезон «без зайвого»

14 лютого 2024, 05:37 1992

Аграрії в усьому світі стикаються з численними кризами — це зміна клімату, втрата біорізноманіття, логістика, монополізація продсистеми тощо. А для українських фермерів додатковим викликом стала війна.

З яким настроєм заходить у новий виробничий сезон середній фермер, AgroPortal.ua поспілкувався з керівником ТОВ «Урочище Журавське» (6 тис. га, Черкаська область) Ігорем Новицьким.

Виробничі ризики

Кукурудзу ще минулого року зменшили наполовину на користь олійних. Насамперед кукурудза має великі логістичні ризики, хоч у нас є і власний автотранспорт, а ще її потрібно сушити газом. І ця складова у нас дуже волатильна, адже і 2022 року, і 2023-го вартість газу суттєво зросла.

Найрентабельнішою культурою у господарстві є озимий ріпак, який минулого року зібрали на рівні 3,5 т/га. Погода дала можливість засіяти культуру і під урожай 2024 року. Менш прибутковим є соняшник, все інше — або на нулі, або збиткове. І тут питання не в урожайності, а у вартості однієї тонни і затрат на цю тонну.

На сьогодні технологія виробництва у нас — «без зайвого», адже добрива здорожчали втричі, а ціна на зерно впала вдвічі. Якщо до війни ми давали і мікродобрива, і складні добрива восени та навесні, то нині закриваємо мінімальні потреби у мікроелементах, які необхідні рослині. Намагаємося віднайти формулу, за якої хоч щось зможемо заробити.

Дотримуємося класичної технології обробітку ґрунту — оранка з глибоким розпушуванням раз на 5 років. Ми спробували все, і саме така формула за врожайністю дає найкращий результат.

Земельні перипетії

До виробничих ризиків малим і середнім фермерам додаються земельні, й хоча люди не поспішають продавати свої паї, існує ризик концентрації земельних масивів великими холдингами та іншими гравцями ринку, які мають капітал. Це банки та паливні компанії.

Фермери дуже постраждали: у когось землі заміновані, у когось в окупації, у когось деокуповані. Багато аграріїв пішли воювати, тож із відкриттям другого етапу ринку землі потрібно було дати малим і середнім фермерам інструмент, щоб землю можна було придбати. Це може бути іпотека на 20 років під 1,5% річних на купівлю землі з можливістю її ж закладати у заставу. Нас, на жаль, не чують, тому ми в більш програшній ситуації.

І це питання дуже болюче, адже фермери практично не мають «оборотки» на посів, а на купівлю — немає зовсім. Банки під це не фінансують, відтак земельні масиви викуплять великі холдинги або фінустанови.

Перспективи малих

Знаю від колег, що сьогодні молочне скотарство, виробництво молока, свинарство, птахівництво — це прибуткові бізнеси, рентабельність яких найбільша за всю історію незалежності України. Проте дрібному і середньому фермеру для старту ніде взяти гроші на капітальні інвестиції, а це 7-9 млн євро.

Щодо перспектив, то розвиток почнеться тоді, коли буде міцний малий і середній бізнес. Якщо нас усіх «викуплять» великі через неспроможність хазяйнувати або через створені умови — це зрощення нового олігархату в країні та руйнація сил і екосистем, які так довго і з потугами будувались. Йдеться про базові господарства, які зараз працюють у селах, а це дрібні та середні фермери.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua