Аграрії в усьому світі стикаються з численними кризами — це зміна клімату, втрата біорізноманіття, логістика, монополізація продсистеми тощо. А для українських фермерів додатковим викликом стала війна.
З яким настроєм заходить у новий виробничий сезон середній фермер, AgroPortal.ua поспілкувався з керівником ТОВ «Урочище Журавське» (6 тис. га, Черкаська область) Ігорем Новицьким.
Кукурудзу ще минулого року зменшили наполовину на користь олійних. Насамперед кукурудза має великі логістичні ризики, хоч у нас є і власний автотранспорт, а ще її потрібно сушити газом. І ця складова у нас дуже волатильна, адже і 2022 року, і 2023-го вартість газу суттєво зросла.
Найрентабельнішою культурою у господарстві є озимий ріпак, який минулого року зібрали на рівні 3,5 т/га. Погода дала можливість засіяти культуру і під урожай 2024 року. Менш прибутковим є соняшник, все інше — або на нулі, або збиткове. І тут питання не в урожайності, а у вартості однієї тонни і затрат на цю тонну.
На сьогодні технологія виробництва у нас — «без зайвого», адже добрива здорожчали втричі, а ціна на зерно впала вдвічі. Якщо до війни ми давали і мікродобрива, і складні добрива восени та навесні, то нині закриваємо мінімальні потреби у мікроелементах, які необхідні рослині. Намагаємося віднайти формулу, за якої хоч щось зможемо заробити.
Дотримуємося класичної технології обробітку ґрунту — оранка з глибоким розпушуванням раз на 5 років. Ми спробували все, і саме така формула за врожайністю дає найкращий результат.
До виробничих ризиків малим і середнім фермерам додаються земельні, й хоча люди не поспішають продавати свої паї, існує ризик концентрації земельних масивів великими холдингами та іншими гравцями ринку, які мають капітал. Це банки та паливні компанії.
Фермери дуже постраждали: у когось землі заміновані, у когось в окупації, у когось деокуповані. Багато аграріїв пішли воювати, тож із відкриттям другого етапу ринку землі потрібно було дати малим і середнім фермерам інструмент, щоб землю можна було придбати. Це може бути іпотека на 20 років під 1,5% річних на купівлю землі з можливістю її ж закладати у заставу. Нас, на жаль, не чують, тому ми в більш програшній ситуації.
І це питання дуже болюче, адже фермери практично не мають «оборотки» на посів, а на купівлю — немає зовсім. Банки під це не фінансують, відтак земельні масиви викуплять великі холдинги або фінустанови.
Знаю від колег, що сьогодні молочне скотарство, виробництво молока, свинарство, птахівництво — це прибуткові бізнеси, рентабельність яких найбільша за всю історію незалежності України. Проте дрібному і середньому фермеру для старту ніде взяти гроші на капітальні інвестиції, а це 7-9 млн євро.
Щодо перспектив, то розвиток почнеться тоді, коли буде міцний малий і середній бізнес. Якщо нас усіх «викуплять» великі через неспроможність хазяйнувати або через створені умови — це зрощення нового олігархату в країні та руйнація сил і екосистем, які так довго і з потугами будувались. Йдеться про базові господарства, які зараз працюють у селах, а це дрібні та середні фермери.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Німецькі свинарські господарства продають свиней за ціною, яка не покриває витрат на виробництво.

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

У Європейському Союзі жінки управляли 17,2% сільськогосподарських угідь, які оброблялись у 2023 році.

На Черкащині триває підготовка до передачі Худяківської зрошувальної системи у власність організації водокористувачів «Худяківська меліоративна зрошувальна система».