Джерело фото: УКАБ
Усунення регуляторних бар’єрів між Україною та ЄС і масштабування вже дієвих рішень створюють передумови для зміцнення продовольчої безпеки, конкурентоспроможності та стратегічної автономії Європи.
Про це йшлося під час організованого асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» та організацією «Дунайська Соя» заходу щодо формування європейської протеїнової стратегії, повідомляє УКАБ.
За словами керівника європейського офісу асоціації Назара Бобицького, на тлі дедалі більшої стратегічної ролі України у забезпеченні європейських агропродовольчих ланцюгів важливо працювати над усуненням регуляторних бар’єрів.
«Останні три роки торговельні відносини між Україною та ЄС в агросекторі чітко продемонстрували значний потенціал синергій, особливо для переробної промисловості ЄС. Водночас надмірне регулювання у сфері кліматичної та екологічної політики, зокрема EUDR і RED III, може стати бар’єром для реалізації цього потенціалу», — вважає експерт.
І додає, що українські виробники вже інвестують у відповідність цим вимогам, однак складність ланцюгів постачання потребує спрощення процедур належної перевірки.
«У середньо- та довгостроковій перспективі умови інтеграції України до ЄС, включно з питаннями аграрної політики та використання засобів захисту рослин, визначатимуть глибину та ефективність спільних протеїнових ланцюгів вартості», — прогнозує Бобицький.
В УКАБ наголосили, що захід у Європейському парламенті підтвердив, що формування ефективного європейського протеїнового плану дій потребує не лише політичних рішень, а й практичної взаємодії між усіма учасниками ринку. Україна вже відіграє важливу роль у цьому процесі, демонструючи готовність до адаптації, впровадження стандартів та розвитку сталих ланцюгів створення доданої вартості.

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Країни Європейського Союзу за перші 12 тижнів 2026/27 МР (1 липня – 20 вересня) імпортували 4,47 млн т кукурудзи, що на 26,9% більше показника аналогічного періоду попереднього сезону (3,52 млн т).

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

В Україні планують удосконалити систему спеціального водокористування. Під час видачі дозволів враховуватимуть стан конкретного водного масиву, дані державного моніторингу та встановлені екологічні цілі.

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Сільгоспвиробники України станом на 22 вересня 2026 року засіяли озимими культурами 1,70 млн га, або 26,9% прогнозованих площ.

До кінця осені не варто очікувати одномоментного подорожчання продуктового кошика. Ціни рухатимуться нерівномірно, залежно від сезону, пропозиції, собівартості виробництва та витрат на зберігання і логістику.

Верховна Рада України 16 вересня ухвалила за основу з доопрацюванням положень проєкт закону України про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів (реєстр. №15352).

Триває п'ятий рік повномасштабної війни в Україні. За оцінками Київської школи економіки, втрати сільського господарства за ці роки становлять майже $82 млрд, і аграрний сектор посідає за збитками друге місце після промислової галузі.

21 січня Європейський Парламент більшістю з перевагою всього у 10 голосів поставив під сумнів відповідність законодавству ЄС результати 25-річного переговорного марафону між ЄС та південноамериканським економічним блоком МЕРКОСУР.