Джерело фото: УКАБ
Усунення регуляторних бар’єрів між Україною та ЄС і масштабування вже дієвих рішень створюють передумови для зміцнення продовольчої безпеки, конкурентоспроможності та стратегічної автономії Європи.
Про це йшлося під час організованого асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» та організацією «Дунайська Соя» заходу щодо формування європейської протеїнової стратегії, повідомляє УКАБ.
За словами керівника європейського офісу асоціації Назара Бобицького, на тлі дедалі більшої стратегічної ролі України у забезпеченні європейських агропродовольчих ланцюгів важливо працювати над усуненням регуляторних бар’єрів.
«Останні три роки торговельні відносини між Україною та ЄС в агросекторі чітко продемонстрували значний потенціал синергій, особливо для переробної промисловості ЄС. Водночас надмірне регулювання у сфері кліматичної та екологічної політики, зокрема EUDR і RED III, може стати бар’єром для реалізації цього потенціалу», — вважає експерт.
І додає, що українські виробники вже інвестують у відповідність цим вимогам, однак складність ланцюгів постачання потребує спрощення процедур належної перевірки.
«У середньо- та довгостроковій перспективі умови інтеграції України до ЄС, включно з питаннями аграрної політики та використання засобів захисту рослин, визначатимуть глибину та ефективність спільних протеїнових ланцюгів вартості», — прогнозує Бобицький.
В УКАБ наголосили, що захід у Європейському парламенті підтвердив, що формування ефективного європейського протеїнового плану дій потребує не лише політичних рішень, а й практичної взаємодії між усіма учасниками ринку. Україна вже відіграє важливу роль у цьому процесі, демонструючи готовність до адаптації, впровадження стандартів та розвитку сталих ланцюгів створення доданої вартості.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

ЄС оновлює правила імпорту продукції тваринного походження, і для українських експортерів це означає необхідність переглянути окремі виробничі процеси, системи простежуваності та підходи до підготовки документів для експорту до Європейського Союзу.

Тарас Висоцький — не нова людина в аграрному відомстві. Обіймаючи посаду заступника протягом семи років, як в окремому міністерстві, так і в об’єднаних, він залишався запорукою стабільності для учасників агропродовольчого сектору.

У липні 2026 року було експортовано 3,67 млн т агропродукції, що на 23,4% менше, ніж попереднього місяця.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

Експорт українського збіжжя альтернативними шляхами апріорі здорожує логістику. Ставки фрахту в дунайських портах за місяць підвищились понад удвічі й продовжують зростати.

Кабінет Міністрів України повторно схвалив та подав до Верховної Ради проєкт нового Митного кодексу, який гармонізує українське митне законодавство з нормами Європейського Союзу.

Департамент Єврокомісії з питань охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування (DG Health and Food Safety) дозволив використання трьох генетично модифікованих культур у складі кормів для тварин і продуктів харчування на території ЄС.

Україна переходить до завершального етапу відкриття ринку Європейського Союзу для експорту біометану.

Триває п'ятий рік повномасштабної війни в Україні. За оцінками Київської школи економіки, втрати сільського господарства за ці роки становлять майже $82 млрд, і аграрний сектор посідає за збитками друге місце після промислової галузі.

21 січня Європейський Парламент більшістю з перевагою всього у 10 голосів поставив під сумнів відповідність законодавству ЄС результати 25-річного переговорного марафону між ЄС та південноамериканським економічним блоком МЕРКОСУР.