Початок жнив 2026 року підтвердив традиційну сезонну закономірність: із надходженням на ринок зерна нового врожаю закупівельні ціни спочатку знизилися.
Про це в коментарі AgroPortal.ua зазначили в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».
Далі — пряма мова головної наукової співробітниці відділу аграрного ринку та продовольства, д.е.н. Світлани Черемісіної.
У перші дні липня ринок перебував під тиском очікуваного збільшення пропозиції, що спричинило зниження закупівельних цін на окремі партії пшениці нового врожаю на 100–500 грн/т, а в окремих регіонах та за окремими угодами виробники повідомляли про пропозиції, які вони вважали економічно неприйнятними.
Проте цей етап виявився нетривалим. Значна частина аграріїв відмовилася реалізовувати зерно за стартовими цінами, обравши його зберігання в очікуванні більш вигідної кон’юнктури. Як наслідок, пропозиція на фізичному ринку виявилася нижчою за очікування трейдерів, що вже в середині липня призвело до поступового відновлення закупівельних цін.
Станом на другу половину липня 2026 року закупівельні ціни на пшеницю нового врожаю залишаються на відносно високому рівні. Залежно від класу зерна та умов поставки продовольча пшениця 2 класу закуповується в середньому по 10,5 тис. грн/т, 3 класу — близько 10,3 тис. грн/т, а фуражна пшениця — близько 9,8–9,9 тис. грн/т на умовах поставки до портових терміналів.
На внутрішньому ринку (EXW) ціни дещо нижчі і становлять орієнтовно 8,9–9,2 тис. грн/т залежно від класу та регіону.
Якщо розглядати ретроспективу останніх років, то в номінальному вимірі нинішній рівень цін є одним із найвищих. Для порівняння, середня ціна реалізації пшениці сільськогосподарськими підприємствами становила:
Отже, поточні закупівельні ціни нового врожаю перевищують середньорічний рівень минулого року приблизно на 15–20 %, а порівняно з 2021–2024 роками є істотно вищими.
Водночас пряме порівняння цін лише у гривневому вираженні не відображає повною мірою економічну ситуацію. За останні роки суттєво змінилися валютний курс, вартість пального, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, логістики та інших виробничих ресурсів. Тому зростання номінальної ціни на зерно не означає пропорційного збільшення прибутковості виробництва.
Наразі ринок перебуває у фазі пошуку рівноваги. Попри активну фазу жнив, значна частина виробників не поспішає реалізовувати зерно за поточними цінами, розраховуючи на більш сприятливу кон’юнктуру. Це обмежує пропозицію на ринку пшениці та певною мірою стримує традиційне сезонне зниження цін. Нині частина аграріїв стримує продаж пшениці нового врожаю, вважаючи поточні закупівельні ціни недостатньо привабливими.
Це характерна поведінка для початку маркетингового сезону, коли виробники очікують, що після завершення масового надходження зерна на ринок ціни можуть зрости.
Водночас наразі ринок залишається досить невизначеним. Активне збирання врожаю чинить сезонний тиск на ціни, однак їх підтримують стабільний експортний попит, воєнні ризики та логістичні витрати. Крім того, окремі аналітики зазначають, що торговельна активність поки що невисока через розбіжності між очікуваннями продавців і покупців. Тому універсальної відповіді, чи варто притримувати врожай, немає.
Якщо господарство має достатні оборотні кошти та сучасні потужності для зберігання, часткове відтермінування продажу може бути економічно виправданим.
Водночас підприємствам, яким необхідно фінансувати польові роботи, погашати кредити чи забезпечувати ліквідність, доцільніше реалізовувати врожай поступово, фіксуючи ціну на окремі партії. Такий підхід дозволяє зменшити ризики, пов’язані з подальшими коливаннями ринку.
На думку науковців Інституту аграрної економіки, найбільш раціональною стратегією сьогодні є не очікування «ідеальної» ціни, а поетапний продаж зерна. Відповідна господарська тактика дає певні можливості диверсифікувати цінові ризики та скористатися потенційним підвищенням цін у разі зміни ринкової кон’юнктури, не наражаючи господарство на ризик втрати ліквідності.
Світлана Яценко, AgroPortal.ua
