Зерновий експорт під тиском: до чого бути готовим?

На початку нового маркетингового року одним із ключових викликів для українського аграрного сектору є значні перехідні залишки продовольства. За балансом 2025/26 МР залишки пшениці оцінюються приблизно у 3,8 млн тонн, кукурудзи — 5,7 млн тонн, ячменю — 0,7 млн тонн. Тобто сукупний обсяг залишків цих культур становить близько 10,2 млн тонн, що у 2,5 рази перевищує відповідний показник попереднього маркетингового року.  Схожий об’єм залишків був в 22/23 маркетинговому році, де частина продовольства накопичилась за 2022 рік через логістичні обмеження та неспроможність відвантажувати великі обсяги суходолом.

У січні–червні 2026 року загальний обсяг експорту основних зернових, олійних культур і продуктів їх переробки становив близько 27,3 млн тонн. Із цього обсягу 24,6 млн тонн, або 88,4%, було експортовано морським транспортом. Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, то в 2026 році за 6 місяців відвантаження збільшилися на +14,2%, а через морські порти на +13%. Найбільший обсяг у першому півріччі 2026 року було відвантажено через порт Чорноморськ — близько 10,9 млн тонн. Через порт Південний пройшло близько 8,3 млн тонн, а через порт Одеса — 4,9 млн тонн продовольства.

Експорт січень-червень в 2026 році

Фактором ризику для аграрного експорту є не лише порт Чорноморськ, а вся система портів Великої Одеси. Саме ця система є основним вузлом перевалки аграрної продукції та забезпечує безперервність експортних поставок, водночас експортований обсяг альтернативними логістичними маршрутами становив у першому півріччі 2026 року 2,7 млн тонн. Тобто майже вісім із десяти тонн експортної продукції у цей період залежали від стабільної роботи глибоководних портів.

Експорт в портах, січень-червень в 2026 році

Розуміючи військові ризики та прогнозоване зменшення відвантажень, в середньостроковій перспективі доцільно проаналізувати фактичні показники 2022–2025 років. Цей період охоплює кілька різних логістичних моделей: майже повну блокаду морських портів навесні 2022 року, роботу Чорноморської зернової ініціативи, період її припинення у 2023 році та поступове відновлення експорту через порти Великої Одеси. Найнижчий обсяг експорту основних зернових, олійних культур та продуктів їх переробки був зафіксований у березні 2022 року.

Тоді Україна відвантажила 332 тис. тонн продукції: через порти Одеського регіону — близько 4 тис. тонн, а основне навантаження припало на залізницю, автомобільний транспорт та інші доступні маршрути. У наступні місяці Україна досить швидко наростила пропускну спроможність альтернативної логістики. У квітні 2022 року експорт зріс до 968 тис. тонн, у травні — до 1,74 млн тонн, у червні — до 2,17 млн тонн, а в липні — до 2,75 млн тонн. У цей період порти Великої Одеси практично не брали участі в експорті, тому майже весь зазначений обсяг забезпечувався портами Дунаю, залізницею, автомобільними переходами та поромними маршрутами.

Динаміка експорту через порти Великої Одеси, 2022-2023 рр.

Найбільш показовим періодом для сьогоднішньої ситуації є серпень–вересень 2023 року. Після припинення Чорноморської зернової ініціативи експорт через порти Великої Одеси знову майже зупинився. У середньому за серпень–вересень 2023 року без повноцінної роботи глибоководних портів Україна експортувала 3,65 млн тонн аграрної продукції на місяць, здебільшого завдяки альтернативним маршрутам.

Експорт сільськогосподарських товарів за 2023 рік, тис. тонн

Після відновлення стабільнішої роботи портів Великої Одеси у 2024 році експортні потоки знову почали переміщуватися до морських портів. У січні–жовтні 2024 року через Велику Одесу в середньому відвантажувалося близько 4,43 млн тонн на місяць, альтернативними маршрутами — близько 1,57 млн тонн. Водночас скорочення обсягів перевалки через дунайські порти, залізницю та автомобільні пункти пропуску не свідчить про втрату їхньої пропускної спроможності. Насамперед це було зумовлено поверненням експортерів до морської логістики, яка є економічно вигіднішою та ефективнішою за альтернативні маршрути.

Отже, можна виокремити три рівні експортної спроможності в умовах обмеженої роботи портів.

1. шоковий рівень — менш як 1 млн тонн експорту на місяць у період початкової дезорганізації логістики;
2. адаптаційний рівень — близько 2–2,5 млн тонн на місяць після переорієнтації експортних потоків на альтернативні маршрути;
3. максимальний рівень — до 3,7 млн тонн на місяць за умови повної мобілізації можливостей дунайських портів, залізничного, автомобільного та поромного сполучення.

Водночас досягнення максимального рівня пропускної спроможності не є миттєвим процесом. Наразі альтернативні маршрути використовуються значно менш інтенсивно, ніж у 2022–2023 роках, тому їх повторне масштабування потребуватиме часу та супроводжуватиметься зростанням логістичної собівартості.

За даними АТ «Укрзалізниця», станом на 16 липня середньодобове вивантаження зерновозів у портах становило 636 вагонів, що на 33% менше, ніж тижнем раніше. Одночасно кількість суден у портах скоротилася з 12 до 7, а обсяг вантажів, що перебувають у портовій інфраструктурі, не перевищував 900 тис. тонн.  Водночас, за даними Державної митної служби України, на цю дату вже було експортовано 1,9 млн тонн аграрної продукції.  З огляду на скорочення кількості суден, поточне завантаження портової інфраструктури та історичний досвід функціонування логістики можна очікувати подальшого уповільнення експорту.  Так, за липень прогнозований обсяг експорту становитиме 2,8-3,0 млн тонн, що на 30% менше, ніж в червні, а в серпні цей показник може зменшитися ще на половину, і у разі подальшої ескалації з боку ворога довкола акваторії, при песимістичному сценарії варто очікувати повну зупинку експорту через глибоководні порти.

За таких умов накопичення вагонів у напрямку портів Великої Одеси є недоцільним, оскільки створює ризик тривалого простою рухомого складу та дефіциту порожніх вагонів. Подібна ситуація вже спостерігалася у 2022–2023 роках і призводила до суттєвого зростання вартості залізничної логістики. Тому доцільним є своєчасне застосування АТ «Укрзалізниця» механізмів тимчасового обмеження перевезень (конвенцій) у напрямку портів.

Як показав досвід серпня 2023 року, через порти Дунаю можна експортувати до 2,4 млн тонн продовольства. Проте це додаткові витрати на логістику. Крім цього, за оцінками Argus Crop Tour, урожай пшениці в Румунії може сягнути рекордних 13,9 млн тонн, причому найбільший приріст очікується у південно-східних регіонах, які тяжіють до порту Констанца. Загальний урожай зернових у ЄС за даними Європейської комісії очікується близьким до середнього п'ятирічного рівня: дефіциту не буде, хоча врожай поступатиметься показникам попереднього року. Варто виокремити кукурудзу, виробництво якої погіршиться у Франції та Угорщині, що може підтримувати попит на українську кукурудзу. На 19 липня найактивніший контракт на біржі Euronext зріс вже до 156 євро/тонн, що є максимумом з кінця травня.

Важливим також є фактор росії, яка через успішні дії наших оборонців стикнулася з проблемою відвантажень основними портами чорноморського регіону – через них проходять близько 30% всього експорту ворога. Цей фактор впливатиме на утримання або ж зростання цін на продукцію у регіоні попри новини про високі урожаї пшениці на росії.

Можна підсумувати, що ціни на пшеницю в чорноморському регіоні можуть стабілізуватися з часом, а попит на кукурудзу триматиметься стабільно до кінця року. В такому випадку в українських виробників є можливість реалізувати залишки альтернативними шляхами до збору нового врожаю.

З огляду на ризик подальшого скорочення роботи портів зараз основне завдання — уникнути вимушеного продажу зерна в період максимального логістичного тиску та найнижчих внутрішніх цін. Прогнозовано, що виходячи з досвіду виробників, експортерів і трейдерів,  отриманого в попередні роки, та враховуючи факт, що виробники знаходяться зараз у більш вигідних фінансових умовах, ніж на початку 2022 року – повторення ситуації із експортом за будь-яку ціну не відбудеться. Однак, враховуючи всі фактори, завжди потрібно бути готовим до форс-мажорних обставин.

З огляду на можливе уповільнення темпів експорту та значні перехідні залишки, вже на початку кампанії зі збирання кукурудзи може виникнути дефіцит вільних потужностей для зберігання зерна. За такого сценарію частину нового врожаю, ймовірно, доведеться закладати на зберігання в полімерні рукави.

У цій ситуації ключовим ресурсом є час. Він необхідний як для адаптації логістичної системи, так і для забезпечення безпеки судноплавства в Чорному морі. Попередній досвід засвідчив, що Україна здатна відновлювати експорт навіть за складних умов.  Тому головним завданням для аграрного сектору сьогодні є прагматична оцінка ризиків, готовність до різних сценаріїв розвитку подій і завчасна підготовка до можливих логістичних обмежень. 

Максим Гопка, аналітик УКАБ