Ціни зросли на 20-25%: чим особливий цьогорічний сезон спаржі

Основний виклик для виробників — весняні заморозки

Клімат Волині загалом підходить для вирощування спаржі, однак останніми роками він стає дедалі більш нестабільним. І якщо раніше погодні умови були більш передбачуваними, то нині основний виклик для виробників — весняні заморозки. Їх вплив на культуру дуже відчутний. Після першого березневого тепла спаржа починає вегетацію, з’являються пагони, а потім різке нічне похолодання може знищити рослину.

«Ми отримуємо в березні перше тепло, через певний період часу починають з’являтися пагони, потім різке нічне похолодання — і спаржа змерзає. Треба найняти людей, усе це вирізати, виконати роботи, і, відповідно, це впливає на урожайність», — пояснює Ольга Костюк.

Водночас у спаржі є одна важлива біологічна особливість: після видалення пошкоджених пагонів вона здатна відновлюватися. Але кожен такий стрес травмує рослину і знижує потенційну врожайність.

Минулого року господарство пережило чотири заморозки за сезон. Саме через це, попри збільшення площ, урожай виявився нижчим, ніж очікувалося. Цього року сезон стартував трохи пізніше, ніж торік. Якщо у 2025 році перший збір був 11 квітня, то цього сезону — 15 квітня. Різниця лише у кілька днів, однак виробники уважно стежать за погодою, адже подальші заморозки можуть знову вдарити по врожаю.

За підрахунками фермерів, торік весняні заморозки зменшили врожайність щонайменше на 15%. Причому це сталося попри те, що в збір уже почали входити молоді поля, висаджені кілька років тому.

За словами Ольги Костюк, середня врожайність становить приблизно 3 т/га. Якщо екстраполювати це на площу понад 40 га, йдеться про вагомий потенціал виробництва, однак фактичний результат завжди коригують погодні ризики, стан насаджень і технологічні нюанси сезону.

Окупність вирощування спаржі — 3-4 роки

Закласти 1 га спаржі обійдеться  приблизно у 8 тис. євро. Остаточна сума залежить від того, які саме витрати враховувати: оренду землі, підживлення, технології, інфраструктуру та інші складники. Окупність такого проєкту можлива на третій-четвертий рік. Саме тоді насадження починають працювати так, щоб інвестиції поступово поверталися.

Ціна на спаржу суттєво залежить від фази сезону. На його початку продукт традиційно дорожчий, оскільки пропозиція ще обмежена, а інтерес споживача високий. У пік сезону, коли на ринку одночасно з’являється багато продукції, ціна закономірно знижується.

Цьогоріч у «Спаржі Волині» на старті сезону були такі ціни:

• зелена спаржа — 500 грн/кг,
• біла — 600 грн/кг,
• біла з незначними природними пошкодженнями — 350 грн/кг,
• фіолетова — 550 грн/кг.

Це приблизно на 20-25% більше, ніж торік. Однак виробники наголошують: йдеться саме про початок сезону, далі ціна знижуватиметься.

Серед причин здорожчання вартості овоча виробник називає залежність від курсових коливань, імпорту, пального та загальної економічної ситуації. Водночас ринок обмежений купівельною спроможністю населення, тому безконтрольного зростання цін бути не може.

«На початку сезону ціна вища, бо спаржі ще немає, є певний ажіотаж. Потім є пік сезону, коли її максимально багато на ринку. Для невеликих виробників, які не мають постійного збуту, це дуже складно. Страшно уявити, що вони з нею роблять. Термін реалізації надзвичайно короткий. Вона дуже швидко псується», — зауважує Ольга Костюк.

Найбільші обсяги реалізації «Спаржа Волині» забезпечує через великі торговельні мережі. Серед основних покупців — «Сільпо», Metro та інші ритейлери. Саме мережі формують основний канал збуту. Окрім цього, є інтернет-продажі та постачання в ресторани, однак за обсягами вони поступаються роздрібним мережам.

Культура споживання спаржі в Україні теж змінюється. Якщо раніше вона сприймалася як продукт для вузької аудиторії, то зараз інтерес до неї стабільно зростає, особливо у великих містах.

Ресторани також відіграють важливу роль у формуванні попиту. Споживачі більше дізнаються про продукт, а заклади хочуть мати його у своєму меню. Це формує своєрідну взаємну привабливість між ринком і гастросферою.

Переробка як відповідь на перенасичення ринку

У «Спаржі Волині» вже пробують працювати з переробкою. Ідея виникла з розуміння майбутнього насичення ринку.

«Через два роки точно буде перенасичення. У пік сезону — це сто відсотків. І, відповідно, до цього потрібно пристосовуватися», — каже Ольга Костюк.

Саме тому в господарстві вивчають різні варіанти продовження життя продукту. Але тут усе впирається у вартість технологій. Сучасні рішення дорогі, зокрема італійські технології зберігання. Крім того, важливо прорахувати, чи буде кінцева ціна продукту після зберігання прийнятною для ринку.

Наразі на ринку спостерігається ще один виклик — хибні уявлення споживачів про зовнішній вигляд спаржі. Найпоширеніший міф полягає в тому, що товстий пагін — це нібито стара, груба або гірша спаржа. Насправді все навпаки.

На початку сезону рослина дає товсті, соковиті, ніжні пагони, максимально насичені всім, що може дати споживачеві. Пізніше той самий корінь продукує інші пагони, і виробнику доводиться збирати їх дуже часто, адже за сприятливих умов спаржа може виростати на 12 см за добу.

«Є таке хибне уявлення клієнта, що ніби товста — стара. Але у виробника не може бути багато товстої спаржі. Основна маса — це середня і тонка. Тому що інакше ти дуже сильно виснажуєш рослину», — пояснює Ольга Костюк.

На жорсткість спаржі впливають не розміри, а погодні умови. Якщо були заморозки чи різкі коливання температур, вона може бути більш волокнистою.

«Вона може бути дуже тоненька і дуже жорстка. І вона може бути дуже товста, але максимально ніжна й взагалі без жодних волокон», — каже Ольга Костюк.

Тому ключове правило для споживача — не оцінювати продукт за товщиною, а правильно його чистити й не перетримувати під час приготування.

Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua