«У нас в Снігурівському районі, це в 30 км від Херсона, вважайте, взагалі кукурудза без зрошення не росте, згорає практично під корінь. Можна отримати хіба що якісь 1-1,5 т/га, — розповідає Олександр. — На дощуванні урожайність складає до 11 т/га, а на крапельному зрошенні — 18 т/га. І це за абсолютно однакових інших умов, той самий середньопізній гібрид з ФАО 420».
Зрозуміло, на краплю витрачається більше коштів, але все одно на виході економіка красномовна: рентабельність кукурудзи, вирощеної на крапельному зрошенні, на 30% більше. Витрати на зрошення окуповуються за сезон.
Господарство використовує разову крапельну стрічку, із придбанням якої зараз немає жодних проблем. Для економії стрічка закладається через ряд, у міжрядді. Загалом виходить 7 км на 1 га. Культура інтенсивно поливається щодня протягом 20 днів до цвітіння і 20 днів після нього. З водою додаються і добрива.
Така технологія практикується вже упродовж 4 років.
У ФГ «Строганівське» Чаплинського району компанія вирощує 80 га сої на краплинному зрошенні. Минулорічний експеримент на 10 га лише переконав у правильності вибору. На ділянках, де застосовувалося дощування, отримали сою по 4,5 т/га. А от на зрошенні — 5,5 т/га. Економічно соя на крапельному зрошенні теж дуже перспективна, впевнений головний агроном.
BARBET вирощує також пшеницю, соняшник, прекрасною культурою вважають для свого регіону й льон олійний. «На 1 центнер формування насіння льону використовується 44 тонни води, в той час як такий самий показник у соняшнику — 186 тонн, — аргументує Олександр Гож. — Отже, в нашій зоні льон — чудова, можна сказати, африканська культура. Без води дасть урожай 1,3 т/га».
Окремі підрозділи компанії практикують органічне виробництво таких культур, як льон, ріпак, пшениця, соняшник, горох, ячмінь, коріандр, нут, кукурудза. Успішно експортують свою продукцію за кордон.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

HarvEast завершує обмолот соняшнику на Київщині, тоді як збирання кукурудзи лише розпочалося.

Українська економіка найбільше страждає від експортних цін, які зараз діють на ринку. На даний час внутрішні ціни на зерно в Україні становлять $100/т, що, залежно від регіону, як мінімум на $50 нижче за собівартість. Тож це дуже серйозна проблема для українських аграріїв.

Загибель свиней зафіксовано у двох особистих селянських господарствах на території с. Михайлів Великоолександрівської тергромади Бериславського району Херсонської області.

Глобальний ринок може недоотримати до 38 млн т зернових із Чорноморського регіону у разі збереження обмеженої роботи портів Чорного моря до кінця сезону 2026/27.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Сільгоспвиробники Херсонської області отримали найбільші збитки цього року на вирощуванні кавунів і динь.

Загальне виробництво сільгоспкультур у Бразилії у 2025/26 МР, за прогнозом Національної компанії постачання (Conab), становитиме 361,7 млн т, що на 2,6% більше, ніж попереднього сезону.

Овочів борщового набору на ринках Херсонської області влітку побільшало, проте ціни на них залишились високими, навіть у розпал збору врожаю.

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.