В агросекторі дедалі більше технологічних рішень стають практичними не лише для агрохолдингів, а й для аграріїв з кількома сотнями гектарів. Ключова зміна полягає в тому, що такі інструменти переходять у формат сервісів.
Тобто окремому фермерові необов'язково купувати лабораторне обладнання чи дороге устаткування — достатньо замовити послугу й отримати результат. У рамках Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН» дізнаємося, які інструменти та послуги стають доступнішими для середнього та малого аграрія.
Ще донедавна якісна діагностика ґрунту з лабораторним аналізом і розробкою системи живлення культур була практично недосяжною для мікро-, малих та середніх господарств — не через відсутність таких послуг, а через їх високу вартість, тому ними користувалися переважно великі компанії. Сьогодні ж ситуація змінюється: компанія Makosh з липня минулого року надає цю послугу за підтримки Програми АГРО, що фінансується Урядом США та виконується компанією Chemonics International. Завдяки ініціативі малі та середні господарства отримали реальну можливість застосовувати цей інструмент на практиці та переконатися в його ефективності й економічній доцільності навіть без бюджетів великого агробізнесу.
У багатьох господарствах рішення щодо добрив і технологій вирощування досі часто ухвалюються інтуїтивно, опираючись на власні помилки і досвід сусідів.
Проблема в тому, що ґрунт неоднорідний навіть у межах одного поля, і без агрохімічного аналізу ця різниця залишається невидимою. У результаті добрива вносяться наосліп: в одних зонах виникає дефіцит елементів живлення і втрачається потенціал урожайності, тоді як в інших надлишок не дає додаткового ефекту і лише збільшує витрати. Це напряму впливає на врожайність і не дозволяє повністю використати можливості поля.
Саме тому розумне землеробство починається з базового етапу — агрохімічного аналізу ґрунту. Ця послуга від компанії Makosh стала доступнішою для невеликих господарств, зокрема завдяки підтримці Програми АГРО.
Послуга дозволяє якісно й оперативно провести діагностику ґрунту, співставити результати з потребами конкретної культури й сформувати ефективну систему живлення. Аграрій отримує не просто аналіз показників, а практичні рішення, які можна одразу застосувати в роботі:
За потреби формують рекомендації для інших культур і карти-завдання для диференційованого внесення. Для невеликих господарств це означає не лише кращий контроль за добривами, а й можливість підвищити врожайність: завдяки збалансованому живленню приріст урожайності може становити 20–40%.
«Візьмемо реальний приклад господарства з Вінниччини, яке вирощує кукурудзу. З добривами господарство отримало 10 тонн з гектара, без них було б 7 тонн. Ці три тонни різниці при ціні 10 000 грн/т — це 30 000 грн додаткового доходу. Витрати на добрива становили близько 15 000 грн. У підсумку маємо плюс 15 000 грн чистого прибутку з гектара, — пояснюють у Makosh. — Добрива — це не витрати, а інвестиція, яка повертається вже в цьому сезоні та приносить прибуток з кожного гектара».
Важливо, що послуга надається відповідно до міжнародних стандартів. Наразі 70% її вартості покривається за рахунок співфінансування Makosh та Програми АГРО. Тобто аграрій оплачує лише частину, отримуючи повноцінну діагностику з рекомендаціями. Окремо в межах згаданої ініціативи розраховується економічний ефект для кожного учасника — різниця між додатковою вартістю врожаю та витратами на добрива.
«Більшість наших партнерів заплатили за послугу близько одного відсотка, якщо порівнювати з прибутком, який вони отримали завдяки аудиту грунту. Тобто одна невелика інвестиція дає чітке розуміння, як працювати з полем, і повертається вже в перший сезон», — підкреслюють у Makosh.
Для мікро-, малих і середніх господарств це реальна можливість без ризиків спробувати сучасний підхід і на власних цифрах побачити конкретний ефект: точний розрахунок добрив, менше перевитрат і врожайність, яку можна спрогнозувати ще до сезону. Саме власний досвід переконує краще, ніж будь-які аргументи.
Світлана Яценко, AgroPortal.ua

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

На Черкащині триває збирання круп’яних і пізніх технічних культур. Урожайність соняшнику та сої наразі вища, ніж на аналогічну дату минулого року.

У селі Криничне Болградського району Одеської області вирощування арпаджику — насіннєвої цибулі-сіянки — стало родинною справою, яку передають із покоління в покоління. Родина Тодорових продовжує цю традицію, хоча останніми роками вирощувати культуру стає дедалі складніше.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Традиційно ріпак озимий висівається досить рано, тож його ріст і розвиток восени тривалий, на рівні 45-60 днів. За цей час культура має сформувати листову розетку з 6-8 листків, добре розвинену стрижневу кореневу систему (15-20 см) та кореневу шийку діаметром 8-12 мм.

Центр передового досвіду з аналізу ґрунтів (Soil Analysis Center of Excellence) планують створити в Україні.

Всеукраїнський конкурс «СИЛА АГРОЗМІН» проводиться вже вдруге. За умовами конкурсу з 40 відібраних претендентів Експертною радою було обрано 12 фіналістів — по 3 з кожної з чотирьох номінацій.

Міжнародна агротехнологічна компанія «Сингента» у межах партнерства надала двом фіналістам цьогорічного конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН» сертифікат на безкоштовний річний доступ до повної версії Cropwise Operations (CWO).

Kernel («Кернел») об’єднав свої партнерські проєкти для малих та середніх агровиробників — Open Agribusiness та Open Agri Club — під єдиною екосистемою Open Agri.