Крафтовий сектор Житомирщини має не лише економічний, а й соціальний вимір

На Житомирщині створено каталог крафтових виробників. Якщо говорити загалом, розвиток цього напряму — це стратегія області чи ініціатива самих виробників?

Анна Рябой: Крафтові виробники Житомирщини розвиваються у різних напрямах, кожен зі своїм продуктом, власною історією та аудиторією. Саме вони формують нові продуктові ніші, зміцнюють локальну ідентичність і демонструють, що малосерійне виробництво може створювати реальну економічну та культурну цінність.

Водночас область підтримує цей сектор як складову розвитку малого підприємництва та фермерства. Сприяння фермерству в освоєнні інноваційних методів ведення органічного сільськогосподарського виробництва, зокрема через розвиток крафтового напряму, визначено одним із завдань регіональної смарт-спеціалізації Стратегії розвитку Житомирської області на період до 2027 року.

Саме тому Установа «Агенція регіонального розвитку Житомирської області» ініціювала створення каталогу, щоб зробити крафтових виробників більш впізнаваними  та сформувати спільний майданчик для їхньої промоції.

Як виникла ідея каталогу і що стало точкою запуску?

Анна Рябой: В Агенції вже існує каталог експортних компаній, у якому зібрані підприємства Житомирщини більшого масштабу, що працюють на зовнішніх ринках. Крафтовий сектор має іншу специфіку. Це виробництва невеликого масштабу, де продукт створюється малими командами або сімейними підприємствами, а бренд часто пов’язаний з авторським підходом виробника, його цінностями та способом роботи. Так виникла ідея створити окремий каталог крафтових виробників.

Каталог формувався за принципом сторітелінгу. Під час спілкування з виробниками ми запитували їх про передумови створення виробництва, як виникла ідея бізнесу, чому вони обрали саме цей напрям діяльності, якими цінностями керуються у своїй роботі та яку філософію закладають у власний продукт. Також говорили про бачення розвитку справи та роль, яку цей бізнес відіграє для громади. Для споживача і потенційного партнера важливо розуміти походження продукту, підхід виробника до роботи та принципи, якими він керується. Саме це формує довіру до бренду і часто впливає на рішення про співпрацю або покупку.

Такий формат дозволив показати підхід до створення продукту, мотивацію виробників, їхні цінності та ідеї, що лежать в основі кожного бренду. Каталог став першим кроком до системної видимості крафтового сектору Житомирщини та формування середовища для його подальшого розвитку.

Якщо говорити про створення каталогу, як відбирали виробників і чи самі виробники зацікавлені у такій промоції?

Анна Рябой: Відбір учасників відбувався за принципом відкритості. Агенція оголосила публічний набір, визначила категорії продукції, мету участі та дедлайн подання заявок. До участі могли долучитися виробники з різних секторів крафтового виробництва, які здійснюють діяльність на території Житомирської області.

Принциповою умовою участі у першому випуску стало ведення діяльності у правовому полі, а саме наявність зареєстрованого суб’єкта господарювання (ФОП або юридичної особи). Це відповідає концепції каталогу як економічного інструменту для виробників, які зацікавлені у розвитку власного бізнесу, розширенні ринків збуту та партнерській взаємодії.

Щодо зацікавленості, виробники відгукнулися на ініціативу, хоча й не в тій мірі, як очікувалося. Ми були до цього готові, адже раніше подібні ініціативи у регіоні не реалізовувались. Формування довіри до такого формату потребує часу, пояснення його цінності та можливостей для самих виробників.

Водночас саме перший випуск каталогу ми розглядаємо як важливий крок, який має показати практичний результат такої роботи. Очікуємо, що це сприятиме ширшому залученню виробників і розвитку співпраці між бізнесом та інституціями підтримки, зокрема Установою «Агенція регіонального розвитку Житомирської області».

Скільки виробників увійшло до каталогу і чи плануєте другу частину?

Анна Рябой: До першого випуску каталогу увійшли 24 виробники з різних напрямів крафтового виробництва. Кожен представлений структурованим профілем із описом продукції, короткою інформацією про виробництво, контактами, а також QR-кодами з переходом на соціальні мережі та інші канали комунікації.

Наразі каталог уже доступний на порталі Дія.Бізнес, на сайті Установи «Агенція регіонального розвитку Житомирської області», а також на офіційних сторінках Агенції у Facebook та Instagram. Після публічної презентації, запланованої на 22 квітня 2026 року, планується його ширше поширення серед партнерів, представників бізнесу та потенційних покупців локальної продукції.

Усі матеріали виконані в єдиній візуальній концепції «Крафтова Житомирщина» з використанням логотипу та маркування «Зроблено на Житомирщині». Це дозволяє представити локальних виробників у єдиному стилі та під спільним брендом.

Другий випуск каталогу вже планується. Ми розраховуємо збільшити кількість  учасників і залучити нові напрями крафтового виробництва, для  грунтовного представлення потенціалу Житомирщини у цій сфері.

Які типові профілі виробників представлені у каталозі?

Анна Рябой: Перший випуск каталогу охоплює різні напрями крафтового виробництва, зокрема сироваріння, хлібопекарство, виробництво свічок, продукцію бджільництва, виноробство та швейні майстерні. Це відображає різноманіття крафтового сектору Житомирщини.

Серед учасників каталогу можна виокремити кілька характерних груп:

1. Підприємці, бізнес яких виник або трансформувався після початку повномасштабного вторгнення, зокрема релоковані виробники та працівники, які після зміни професії чи демобілізації започаткували власну справу.
2. Сімейні виробництва, для яких важливими залишаються передача традицій, робота з локальною сировиною та прив'язаність до місця.
3. Підприємці, які скористалися грантовими програмами для розвитку та масштабування власного виробництва.
4. Виробники, що поєднують підприємництво із соціальною місією.

Крафтовий сектор має не лише економічний, а й соціальний вимір, і каталог добре це демонструє.

Чи є у вас статистика, скільки виробників харчових продуктів займаються крафтовим виробництвом і який сегмент домінує?

Анна Рябой: За інформацією Департаменту агропромислового розвитку, в області представлено понад 30 виробників тільки харчової продукції, які працюють у крафтовому форматі. Найбільш представлений сегмент це молочна продукція, передусім крафтове сироваріння. Також серед крафтових виробників представлені виробники м'ясної продукції та м'ясних снеків, пастили, продукції бджільництва, виноробства і пивоваріння, а також фермерські господарства, зокрема перепелині, індичі та інші спеціалізовані ферми.

Яку системну підтримку Агенція надає крафтовим виробникам окрім каталогу?

Анна Рябой: Агенція підтримує виробників у кількох напрямках. Насамперед це інформування про актуальні можливості та написання грантових заявок, як на придбання обладнання, так і на навчання. Також надаються консультації з практичних питань, зокрема реєстрація торгової марки, отримання дозвільних документів і сертифікатів на продукцію, оформлення договору франшизи та інше. Останнім часом підтримку від Агенції отримали виробники косметики, крафтова сироварня та виробник хлібобулочних виробів.

Які фінансові інструменти реально доступні крафтовим виробникам?

Анна Рябой: На рівні області, як і на державному рівні, наразі немає окремих програм підтримки, спрямованих виключно для крафтових виробників. Водночас крафтові виробники, як представники малого бізнесу, нарівні з іншими підприємцями можуть скористатися різними інструментами фінансової підтримки.

Зокрема, йдеться про підтримку з обласного бюджету на реалізацію бізнес-проєктів (відшкодування вартості придбаних основних засобів), державну програму «Доступні кредити 5-7-9%», програму мікрокредитування «Власна справа», а також міжнародні грантові програми.

Тобто для крафтових виробників вже існує достатньо інструментів підтримки, головне вміти орієнтуватися в цих можливостях і правильно ними скористатися.

Які виклики найбільш суттєво впливають на крафтових виробників сьогодні?

Анна Рябой: Наша область, як і вся країна, працює в умовах повномасштабної війни. Нестабільність, відтік кадрів і ризики безпеки безпосередньо позначаються на можливостях малого бізнесу.

Зростання вартості енергоносіїв, ускладнення логістики і дефіцит кваліфікованих кадрів суттєво впливають на собівартість. Малий виробник не має такого запасу міцності, як великий.

Крафтова продукція об'єктивно дорожча за масову, і це нормально, адже за нею стоїть якісна сировина, ручна праця і менші обсяги. Завдання полягає в тому, щоб пояснювати споживачам цю цінність і формувати культуру підтримки місцевого виробника.

Наскільки важлива роль громад? Чи є крафт інструментом розвитку сільських територій?

Анна Рябой: Крафтове виробництво має прямий вплив на розвиток громад, особливо невеликих і сільських територій. Передусім тому, що воно формує локальну економіку, створює робочі місця, стимулює використання місцевої сировини та підтримує короткі ланцюги постачання.

Водночас крафтовий сектор формує і культурну складову розвитку територій. Локальні продукти можуть стати основою гастрономічного туризму, тематичних маршрутів, фестивалів, ярмарків і майстер-класів. Для Житомирщини це перспективний напрям, а каталог крафтових виробників може стати відправною точкою для формування таких ініціатив.

Сучасний крафтовий бізнес також не обмежується лише локальним ринком. Завдяки цифровим каналам продажу, доставці та участі у виставках і ярмарках малий виробник може виходити на значно ширшу аудиторію. Якщо є якісний продукт і сформований бренд, географія продажів може бути значно ширшою за межі громади, області або навіть країни.

Чого бракує крафтовому сектору на рівні державної політики?

Анна Рябой: Найчастіше від виробників ми чуємо запити щодо спрощення дозвільних процедур і сертифікації продукції. Ці питання створюють найбільше практичних труднощів для малого виробника.

В  той же час можливості для розвитку крафтового бізнесу сьогодні існують. Йдеться як про державні, так і про міжнародні програми підтримки: гранти на започаткування власної справи, пільгові кредити, програми підтримки зайнятості, інструменти розвитку переробки та виробництва. Важливим напрямом підтримки є також освітні програми для підприємців. Наприклад  ваучери на навчання, тренінги, консультаційні та навчальні курси, які допомагають розвивати управлінські навички, маркетинг, продажі та інші компетенції, необхідні для розвитку бізнесу. Важливим питанням залишається доступ до інформації та розуміння, як скористатися цими можливостями. Тому значну роль відіграють інституції підтримки бізнесу — агенції регіонального розвитку, галузеві об’єднання виробників та професійні асоціації.

Окремо варто говорити про розвиток галузевих об’єднань. Коли виробники об’єднуються у професійні асоціації, вони отримують доступ до експертної інформації, можуть спільно відстежувати можливості розвитку галузі та ефективніше представляти свої інтереси. У багатьох випадках подання заявок від таких об’єднань, зокрема на міжнародні програми підтримки, має більше шансів на успіх, ніж індивідуальні заявки окремих виробників.

Дякую за розмову.

Організатором освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Уряду Королівства Нідерландів.

Першим етапом проєкту CraftUP Ukraine став збір даних про крафтових виробників та проведення дослідження ринку. Його мета — оцінити ключові проблеми й потреби малих виробників, бар’єри легалізації, а також доступ до ринків і фінансування. За результатами підготовлено аналітичний звіт у партнерстві з консалтинговою компанією Pro-Consulting.

На основі дослідження AgroPortal.ua формує освітню програму та менторську підтримку для 40 відібраних учасників. Наступним етапом стане презентація бізнес-ідей найактивніших учасників перед Експертною радою.

За підсумками відбору найперспективніші проєкти отримають фінансування для масштабування виробництва, впровадження сертифікації або виходу на нові ринки. Загальний бюджет підтримки становить 20 тис. євро.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua