Згідно з прогнозами вчених, населення світу в найближчі 35 років збільшиться на цілих 2 млрд, відповідно зростатиме потреба в харчових ресурсах. Більш того, до 2050 р. чисельність міського населення має збільшитися на 85%, тому, виходячи з цієї ситуації, PlantLab вирішує побудувати автоматизовану ферму прямо в підвалі одного з хмарочосів.
PlantLab побудувала свою першу автоматизовану ферму в березні 2010 р. та інвестувала $22 млн в науково-дослідний центр розміром 200 тис. кв. футів. На такій фермі можна контролювати світло, температуру, витрату повітря, вологість, вуглекислий газ, воду і поживні речовини, необхідні рослинам. Система може функціонувати без будь-якого природного світла, при цьому використання води зменшується на 90% в порівнянні з традиційними методами ведення сільського господарства.
Компанія стверджує, що вони вирощують культури на фермах без будь-яких генетичних модифікацій. Замість цього вони відбирають характеристики природи, що виключають елементи, здатні гальмувати розвиток і ріст рослин. Наприклад, вони дають рослині саме ту довжину хвиль світла, яка їм необхідна. Замість білого (сонячного) світла голландці використовують червоні і сині LED (світлодіоди) — тому що зелений спектр світла шкодить рослинам.

Подібні автоматизовані ферми з'являються по всьому світу. В Японії відома компанія Тoshiba перетворила свій електронний завод на стерильне приміщення ферми. Контролюючи температуру та вологість на фермі, застосовуючи штучне освітлення й використовуючи кваліфікованих працівників, ферма Тoshiba успішно вирощує овочі та зелень без використання відкритого ґрунту.
Вітаміни та поживні речовини вводять безпосередньо в корені рослин, а потреби в пестицидах і гербіцидах немає взагалі.
У США також зацікавилися такою ідеєю. У місті Джексон штату Вайомінг почали перетворювати гаражі в триповерхові вертикальні ферми (Vertical Farm). За задумом авторів проекту Vertical Farm, передбачається будувати висотні будівлі в десятки поверхів. У них будуть розміщуватися гідропонні теплиці.
На даний момент виробництво не є самоокупним, в першу чергу через велику вартість початкової інфраструктури та світлодіодів. Однак, якщо елементи освітлення будуть продовжувати дешевшати з такою ж швидкістю, як зараз, і якщо ціни на паливо та на їжу будуть продовжувати рости, то приблизно через 4-5 років подібний спосіб виробництва стане дуже прибутковим.
AgroPortal.ua за матеріалами Planet Experts

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

США працюють над масштабною угодою щодо закупівлі калійних добрив у білорусі. За словами президента США Дональда Трампа, їхня ціна буде нижчою за вартість добрив, які країна зараз купує у Канади.

Китай уже закупив майже 13 млн т американської сої поточного сезону, виконавши понад половину річного зобов’язання щодо імпорту цієї продукції зі США.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

Гідропонна ферма Green Clover на Хмельниччині сьогодні вирощує до 40 кг базиліку на тиждень. За наявності великого покупця підприємство готове розширити виробництво до 200 кг на тиждень.

Виробник Green Clover із Хмельниччини почав переробляти надлишки базиліку, вирощеного на власній гідропонній фермі, на соус песто.

Green Clover — гідропонна ферма на Хмельниччині, де вирощують базилік. Сьогодні її потужності дозволяють отримувати до 40 кг свіжої зелені на тиждень. Та лише вирощуванням тут не обмежилися: частину базиліку сушать і переробляють на пудру, а з надлишків свіжої зелені почали виготовляти українське песто. Експериментують і з іншими продуктами — нещодавно зробили тестову партію в’ялених томатів із базиліком.

Міністерство сільського господарства, лісового господарства та рибальства Японії (MAFF) минулого тижня провело онлайн-аудит української системи контролю та виробничих потужностей продукції птахівництва.

Популярний японський чай матча може стати дефіцитним через зміну клімату. Підвищення нічних температур і нестабільна весняна погода в Японії знижують урожайність та погіршують характерний смак чаю.