Успішно вирощувати часник із повітряних бульбочок можна навіть на 1 га. Вклавши 45 тис. грн у посівний матеріал, можна отримати дохід близько 255 тис. грн. Такий вид діяльності особливо актуальний для віддалених сіл, де немає роботи.
Про це AgroPortal.ua розповів директор насіннєвого підприємства ТОВ «Анука» Андрій Аксюта: «У будь-якому селі людина може вкласти навіть невеликі гроші й отримати прибуток. Це найголовніше питання для віддалених місць, де обмаль роботи. До того ж такі цікаві технології вирощування часнику — це примноження економіки країни».
На думку аграрія, в Україні часник не вирощується промислово — частково з причини окупації південних регіонів, зокрема Запорізької області, частково через негативний досвід. На українському ринку наразі залишилися лише дрібні виробники. На відміну від Європи, де застосовують комбайни, в Україні відсутній механізований збір, а для ручного збирання врожаю з 100-200 га потрібно протягом місяця задіяти 50-100 працівників.
«Ринку часнику як не було, так і немає. Багато хто пробував займатися і розчарувався в культурі, оскільки вирощування починалося з дорогого посівного матеріалу: зубчиків часнику, однозубки чи зубків. Тож посівний матеріал складав близько половини собівартості виробництва, це дуже великі початкові витрати. До того ж, якщо погода несприятлива, багато бур'янів, то врожай низький — прибуток практично нульовий», — розповідає Андрій Аксюта.
Натомість компанія «Анука» пропонує вирощувати часник із повітряних бульбочок. Це дворічний цикл, який за витратами на посівні матеріали в 5-10 разів прибутковіший, ніж стандартна технологія. Уся Європа «заточена» на однозубки, під цю технологію є комбайни вартістю 500-600 тис. євро. В Україні таких виробництв немає.
ТОВ «Анука» вирощує посівний матеріал — повітряні бульбочки — і реалізує як українським, так і європейським фермерам. Цю технологію масово впровадив Сергій Паращенко понад 20 років тому. Свій шлях він починав на Донеччині.
Андрій Аксюта зазначає, що в Україні сприятливі умови для вирощування часнику, особливо на півдні.
«У таких районах як Ізмаїл, Рені кліматичні умови дозволяють вирощувати з повітряних бульбочок часник одразу головками, минаючи однозубку», — додає він.
Однозубку підприємство продає у Європу за прямими контрактами, на неї завжди є ціна та її завжди не вистачає. В середньому однозубка коштує 250-300 грн/кг, тоді як головка часнику — 80-100 грн/кг. Для диверсифікації ризиків експерт пропонує вирощувати і однозубку, і часник головками.
Кількість клієнтів у «Ануки» зростає щороку і географічно охоплює всю Україну. Підприємство готове надавати насіння під майбутній урожай. Проте часто, якщо фермери отримують насіння безкоштовно, у них зменшується мотивація та відповідальність. Тому клієнти сплачують 50% вартості насіння, а частіше — повну вартість.
«Ми надаємо технологію і агрономічний супровід. У нас є загальний чат, де досвідчений агроном дає відповіді на запитання, та обов'язково є виїзд для оцінки поля та підбору технології», — розповідає Андрій Аксюта.
За його словами, найголовніше у вирощуванні часнику — забезпечити захист від бур’яну. Необхідно попереджати розвиток бур'янів, а також слідкувати, щоб часник не хворів. Крім того, варто одразу орієнтуватися на технології з мінімальною кількістю робочої сили. Ручні прополювання повинні бути максимум один раз, краще ж залучати працівників лише на збір.
Спеціаліст радить починати часниковий бізнес з поля площею близько 1 га: це зручний обсяг для того, щоб спробувати, і для майбутнього масштабування. На цьому гектарі експерти пропонують спробувати 2-3 технології та різне насіння.
«За 1-2 роки можна буде зробити підсумки, калькуляцію і зрозуміти, як це потрібно масштабувати», — зазначає Андрій Аксюта.
Переваги співпраці з ТОВ «Анука» для фермера — відсутність турботи про збут, адже підприємство викуповує і однозубку, і головку часника. Проте якщо йдеться про головку, то є сенс знайти місцевих споживачів, оскільки на неї ціна не така велика, як на однозубку, тож далека логістика буде невигідною.
«Однозубку у фермера ніхто не купить, оскільки потрібні документи, що це є саме насіння, тож агровиробник у будь-якому випадку повертає її нам. Ми калібруємо та обробляємо продукцію, оформлюємо сертифікат про походження, продаємо, і гроші повертаються до фермера. Пропонуючи співпрацю, ми свідомо закладаємо нижчу врожайність, щоб у аграрія не було розчарувань», — пояснюють у ТОВ «Анука».
В Україні практично немає господарств із вирощування насіння часнику.
«Захарченко популяризував сорт Любаша, але це Запорізька область, і вона зараз в окупації. Кожен сорт має право на існування. Як насіннєве господарство ми пропонуємо сорти Дюшес, Ірен і Юкрейн Намбер Ван. Це насіння першої генерації. Посівний матеріал вирощується без селітри, без препаратів стимулювання росту і частіше за все без поливу. Тобто суто в природному стані. Тому однозубка калібром 14 мм наступного року дає головку діаметром 55-57 мм. Тобто у нього дуже сильний потенціал зростання, і насіння можна вирощувати на богарі», — наголошує Андрій Аксюта.
У планах «Ануки» — вирощування органічного насіння. За словами директора, наразі на нього немає великого попиту, а для виходу за кордон потрібні масштабні партії.
Весь часник підприємство продає ще до Нового року. А для зберігання насіння є потужності. «Часник внутрішньо скуповується переважно в Україні. Добре, адже будуть менше китайського завозити», — коментує Андрій Аксюта.
Мінімальні партії за кордон — машина 10 т або 20 т. Щоб це було вигідно, потрібно, щоб партія була від 20 т. Якщо це повітряні бульбочки, то можна відвантажувати і 5 т.
«Попит змінюється щороку, ринок трансформується, тому в асортименті має бути часник і зубчиками, і головками. Якщо є трохи землі, то селяни можуть об'єднатися, купити один трактор. Оскільки зараз, приміром, є 20 га, але власник змушений віддавати цю землю у оренду більшому фермеру, адже витрати зростають із кожним роком, і обробляти, щось вирощувати стає невигідно. Тож це сприяє розвитку великих корпорацій. Тоді як подібні цікаві технології з часнику — примноження економіки країни. Це і буде локальна економіка, і добробут села», — підсумував Андрій Аксюта.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Агропідприємство «Стоянов А.А.» (Одеська обл.) цього року вперше зібрало врожай озимого часнику української селекції сорту Любаша.

Іспанські виробники часнику мають намір звернутися до Європейської комісії із проханням запровадити захисні заходи через зростання імпорту дешевої продукції з Китаю та Єгипту.

Мешканець Глостерширу (Велика Британія) Грем Барратт виростив часник, який встановив світовий рекорд і вважається найбільшим у світі.

Потенціал сорту часнику Любаша складає 15–20 т/га, хоча в Україні більше ніж 7 т/га не збирають.

5 червня на Київщині відбудеться Всеукраїнська конференція «Перспективи часникового бізнесу в Україні: переробка, вирощування та експорт 2026», яка об’єднає провідних експертів, виробників і трейдерів для обговорення розвитку галузі та виходу на нові ринки збуту.

У 2023 році Антон Іллючок, маючи досвід роботи в коптильні, запустив власне виробництво мʼясних делікатесів «М’ясоріг». В основі бізнесу — не просто копчення, а поєднання двох підходів: американського Smoked BBQ і традиційного українського на дубових дровах.

Б’юті-майстриня Маргарита Козаченко у 2023 році відкрила сімейну екоферму «Перепілочка» на Полтавщині. Вона одразу зрозуміла, що ключ до стабільності — це повний контроль виробничого циклу: від власної інкубації перепелів до виробництва кормів. Завдання на найближчі роки — стати енергонезалежним господарством.

У селищі Біла Криниця на Житомирщині працює одна з небагатьох в Україні промислових гідропонних ферм, яка пройшла шлях від сервісу доставки зелені до повноцінного виробництва, орієнтованого на HoReCa та торговельні мережі.

В Іспанії триває активне збирання врожаю часнику, проте виробники зіткнулися з непростими викликами — до ЄС масово надходить торішній китайський часник. І навіть тариф у 1,20 євро/кг поза межами безмитної квоти не робить ці постачання збитковими. Низькі ціни й великі обсяги створюють значний дисбаланс, який негативно відбивається на експорті іспанської продукції.

Цьогорічна міжнародна виставка FRUIT LOGISTICA, яка проходила 2-7 лютого в Берліні (Німеччина) і демонструвала весь спектр ланцюжка від виробництва свіжих продуктів до кінцевого споживача, стала однією з найкращих за останні роки.