Українські аграрії збирають 7 т/га часнику за потенціалу 20 т/га

За його словами, колеги з країн Балтії на Любаші отримують по 15–17 т/га. «Чому так? Бо в них закриті всі питання по ланцюжку: якісний насіннєвий матеріал, достатньо вологи, повний комплект техніки, сушарки та склади», — констатує він.

Витрати дуже залежать також від наявності власної техніки. У середньому вкладення становлять близько $1,5 на кілограм вирощеного часнику. Для початківців без досвіду ця цифра часто сягає $2, додає Іван Захаренко.

«Головна пастка — це обсяги. Новачки кажуть: «У нас є гроші, давайте посадимо відразу 40 га». Це авантюра. На 1 га потрібно 1,5 т насіння. Де сьогодні взяти 60 т якісного насіння одного сорту в Україні?  Його просто не існує в такому обсязі одномоментно. Люди збирають «солянку» по всій країні, садять суміш хвороб і отримують вінегрет. Я завжди кажу: «Посадіть 1–2 га, зрозумійте культуру», — радить селекціонер.

Говорячи про переваги сорту Любаша, фахівець відзначає унікальний хімічний склад. Вміст сухих речовин у ньому — 42%. Жоден іноземний сорт не наближається до цієї цифри. Це означає вищу концентрацію ефірних олій, фітонцидів, вітаміну С.

По-друге — морфологія. Це великий зуб, 4–8 штук в один ряд. Це неймовірно зручно для промислового чищення. Якщо у вас зуб важить 15–20 г (а іноді й 40!), то це зовсім інша економіка переробки.

По-третє — естетика та морозостійкість. У 2010 році в Україні було –32°C, сніговий шар — 2 см, і Любаша витримала це без втрат. Щодо кольору: весь світ хоче білий часник. Любаша, якщо вчасно викопана, якраз така. Її перші «сорочки» повністю білі, а наступні мають благородні фіолетово-червоні прожилки.