5 червня на Київщині відбудеться Всеукраїнська конференція «Перспективи часникового бізнесу в Україні: переробка, вирощування та експорт 2026», яка об’єднає провідних експертів, виробників і трейдерів для обговорення розвитку галузі та виходу на нові ринки збуту.
Про це повідомляють у Асоціації виробників часнику України.
Головні теми конференції:
Конференція буде максимально корисною для:
«Участь у заході — це унікальний шанс налагодити контакти з переробниками, знайти партнерів для експорту та впровадити передові технології на своїх полях», — відзначає президент Асоціації виробників часнику України Юліанна Мусса.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук стане одним із ключових спікерів XXV Міжнародної конференції «Fat-and-Oil Industry-2026», яка відбудеться 30 жовтня у Києві.

Агропідприємство «Стоянов А.А.» (Одеська обл.) цього року вперше зібрало врожай озимого часнику української селекції сорту Любаша.

Іспанські виробники часнику мають намір звернутися до Європейської комісії із проханням запровадити захисні заходи через зростання імпорту дешевої продукції з Китаю та Єгипту.

Мешканець Глостерширу (Велика Британія) Грем Барратт виростив часник, який встановив світовий рекорд і вважається найбільшим у світі.

Виробники часнику з Франції, Італії та Іспанії закликають Європейський Союз терміново вжити заходів для захисту галузі на тлі зростання витрат і збільшення імпорту.

Математично вигідно вирощувати товарний часник розміром не менше 50 см, оскільки обрізка як малого, так і великого часнику займає однаково часу та витрат, а ціна продажу відрізняється.

Українському споживачеві байдуже, який часник споживати. На сьогодні китайський часник займає 80% ринку, а український — 20%.

Сьогодні весь світ переймається галуззю часниківництва, тому що проблема не тільки в українських виробників, а є загальноєвропейською. Ресурсів не вистачає, механізація працює не у всіх виробничих процесах, собівартість вирощування зростає, світове виробництво збільшується, а ціни знижуються. Єдині країни, де зростає виробництво часнику щороку, — це Єгипет і Китай завдяки наявності дешевої робочої сили.

В Іспанії триває активне збирання врожаю часнику, проте виробники зіткнулися з непростими викликами — до ЄС масово надходить торішній китайський часник. І навіть тариф у 1,20 євро/кг поза межами безмитної квоти не робить ці постачання збитковими. Низькі ціни й великі обсяги створюють значний дисбаланс, який негативно відбивається на експорті іспанської продукції.