Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів працює над розширенням акредитацій у сфері халяль-сертифікації.
Про це розповів голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук під час зустрічі з представниками організацій, які займаються сертифікацією продукції за стандартами халяль, повідомляє пресслужба відомства.
Зазначається, що сторони обговорили шляхи подальшої співпраці для того, щоб українські виробники могли безперешкодно експортувати свою продукцію за кордон. У багатьох країнах, зокрема на Близькому Сході, в Азії та Африці, для продажу харчових продуктів обов’язково потрібен сертифікат халяль.
Такий сертифікат підтверджує, що продукція відповідає вимогам і традиціям країн, які його вимагають. Отримати його можна або в уповноваженому державному органі відповідної країни, або через акредитовані органи сертифікації халяль в інших державах.
«Українські виробники вже мають можливість проходити халяль-сертифікацію для експорту до низки країн, де діють норми шаріату. Водночас ми не зупиняємося на досягнутому та сприяємо розширенню географії експорту, а також отриманню чи розширенню акредитацій у сфері халяль-сертифікації, зокрема для таких ринків як Сінгапур, Індонезія, Соціалістична Республіка В’єтнам та інших», — наголосив Сергій Ткачук.
За підсумками зустрічі домовилися продовжувати діалог і спільно працювати над тим, щоб українські товари ставали доступними для споживачів у різних країнах світу.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Європейський Союз від сьогодні, 3 вересня, призупиняє імпорт м'яса з Бразилії, яка не змогла підтвердити дотримання норм щодо використання антибіотиків.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Нові осередки сарани перелітної (Locusta migratoria L.) виявили на території Новопокровської територіальної громади Дніпровського району.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, попри обмеження щодо здійснення державного нагляду в умовах воєнного стану, продовжує в межах повноважень контролювати дотримання вимог законодавства та реагувати на виявлені порушення.

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.

ЄС оновлює правила імпорту продукції тваринного походження, і для українських експортерів це означає необхідність переглянути окремі виробничі процеси, системи простежуваності та підходи до підготовки документів для експорту до Європейського Союзу.

Українські експортери за підсумками 2025 року збільшили частку обробленої аграрної продукції, водночас зменшились обсяги постачання сировини на зовнішні ринки.

Кооператив Fonterra інвестував $75 млн у розширення маслозаводу в Південному Кентербері (Нова Зеландія).

Ринок Узбекистану, що постійно зростає, привабливий для України з погляду експорту молокопродуктів, але потрібно бути готовими до конкуренції з боку «східних» сусідів і розвивати власний бренд.